Вічна пам'ять!

Сьогодні у Свято-Миколаївському соборі міста Кременчука відбулося прощання із захисником України — Москвіним Володимиром Миколайовичем. 6 серпня 2025 року він героїчно загинув у бою поблизу населеного пункту Маркове на Донеччині, виконуючи бойове завдання із захисту територіальної цілісності та незалежності нашої держави від російських окупантів.
У храмі зібралися рідні, друзі, побратими та небайдужі мешканці міста, аби схилити голову перед мужністю й самопожертвою воїна. Лунала молитва, у повітрі відчувалася скорбота і водночас гордість за Героя. Після церемонії прощання скорботна процесія рушила на Свіштовське кладовище, де у Меморіальному секторі почесних поховань знайшов вічний спочинок цей відданий син України.

Володимир Москвін народився і виріс у місті Родинське Донецької області. Навчався у місцевій школі № 8, після чого працював на шахті «Красноармійська Західна». Він був одруженим, разом із дружиною виховував двох дітей — доньку і сина.
Як розповів військовослужбовець із позивним "Лиман", 5 березня 2022 року Володимир був призваний на військову службу під час загальної мобілізації.
У військовій частині він обіймав посаду старшого навідника першого мінометного взводу. З перших днів повномасштабної війни він став на захист України, залишаючись вірним присязі та обов’язку.
Про родину Героя з особливим теплом розповідає вихователька його дітей Людмила.

Вона пригадує, як сім’я віддала до неї в садочок маленьких Настю і Мішу. З теплом говорить про їхню родину, згадуючи її як щиру, добру й світлу, про яку можна сказати лише найкраще
«Дуже гарна людина, дуже гарний батько, дуже гарний чоловік для жінки. Сім'я була така, знаєте, світла...", - поділилася Людмила.
За словами жінки, до повномасштабного вторгнення росії життя Володимира було тісно пов’язане з рідним шахтарським краєм. Але з перших днів великої війни він став на захист України, пішовши служити до війська. Близько року тому його родина була змушена залишити рідний дім і переїхати до Кременчука, як і багато інших переселенців.


Трагічна звістка про загибель Володимира сколихнула не лише його рідних, а й усіх, хто знав цю родину. Для дітей він залишив приклад мужності, для дружини — світлі спогади про щире кохання, для побратимів — пам'ять про вірного товариша, для України — безсмертний подвиг.
Москвін Володимир Миколайович відтепер спочиває у секторі почесних поховань на Свіштовському кладовищі Кременчука.
Пам’ять про нього житиме у серцях людей як про мужнього воїна, справжнього патріота і відданого захисника Батьківщини.

Вічна йому слава. Герої не вмирають.
Валерія Макряшина