ЗМІСТ побував у музеї та поспілкувався з організаторами виставки «Джерело духовності».
Ткацтво на полтавських землях зародилося ще в епоху енеоліту та бронзової доби, про що свідчать археологічні знахідки. Зокрема, кістяні й глиняні кружальця, відбитки ниток і мотузок на глиняному посуді.
«Килим в українській художній народній творчості завжди посідав провідне місце. Він пов’язаний і з внутрішнім оформленням житла, де часто виконував роль настінного розпису», – розповідає Марина Кондратенко, заступниця директора музею з обліку та збереження музейних цінностей.

Марина Кондратенко На виставці можна побачити геометричні, рослинні, орнітологічні орнаменти. Окремо Марина Кондратенко виділила стрижений коц з багатою символікою.

Килим коц 
Килими початку XVIII століття 
Виставка “Джерело духовності” 
Давні українські килими розділяють на такі головні типи:
- ліжник – килим з грубої вовняної пряжі, яким покривали ліжка;
- килим – ним прикрашали лави, скрині та столи, мав переважно геометричний орнамент;
- ковер – настінний килим;
- коц – настінний килим із високим стриженим ворсом.
«Орнаментика давніх килимів Полтавщини надзвичайно різноманітна. Тут і стилізований народний орнамент, і геометричний, і поєднання рослинних мотивів із геометричними. Найбільш яскраво представлений килим із рослинним орнаментом. Ще Микола Гоголь казав, що квіти на полтавських килимах нагадують птахів, а птахи – квіти» – зазначає Марина Кондратенко.
На початку ХХ ст. килимарський промисел найбільше був розвинений в Миргородському, Зіньківському, Роменському, Полтавському й частково Прилуцькому повітах Полтавської губернії.




Увагу привертає килим «Калина на снігу» заслуженої майстрині народної творчості України Надії Бабенко. У його композиції майстерно поєднані традиції решетилівського ткацтва та авторське бачення мисткині.

Додамо, що друга частина виставки присвячена килимам відкрилася 22 серпня о 15:00 у Полтавському художньому музеї.
Фотографії – Аліна Гончарова