Пам’ять про захисника України Дмитра Пушкаря увічнили сьогодні у Полтаві на фасаді 27-ї школи. Меморіальну дошку на його честь відкрили за участі близьких та друзів. Більше про Дмитра його рідні та однокласники розповіли нашим журналістам.
Тетяна Пушкар, мати загиблого захисника Дмитра Пушкаря Синку, де ти цілий день був? Каже був у військкоматі, стояв у черзі. Але сьогодні не потрапив. Наступного дня він вже ще раніше пішов. І взяли його. Він дуже був радий, що він одягнув військову форму, що його мрія збулася.
З дитинства мріяв стати військовим, а з початком повномасштабного вторгнення добровольцем став на захист України. У Полтаві, на фасаді 27-ї школи, відкрили меморіальну дошку на честь старшого солдата ЗСУ Дмитра Пушкаря. Полтавець навчався у закладі до 9-го класу. Згодом здобув технічну та економічну освіти. Працював у сфері торгівлі. На війні брат служив старшим навідником у мінометному взводі в складі військової частини А7310, — говорить Антон Пушкар.
Антон Пушкар, брат загиблого захисника Дмитра Пушкаря Дмитро для нас — опора. Він для мене старший брат. Допомагав. Захищав. Підказував. Коли він закінчив 27-му школу, у нього було велике бажання поступити у військове училище, але за станом здоров’я його не прийняли. Пішов на захист нашої країни у лютому 2022 року. Коли Дмитро був живий, ми намагалися кожного дня бачитися, спілкуватися. Тому що людина, яка є військовою і виконує свій обов’язок в гарячих точках, звідти може не повернутися.
Спілкувалася з воїном,
коли він був на війні, і його однокласниця Олена ПапУдько. Каже: був товариським, вже після закінчення школи продовжував згуртовувати навколо себе людей.
Олена Папудько, однокласниця загиблого захисника Дмитра Пушкаря Людина-оркестр. Любив спорт, він любив мови. Саме він влаштовував зустрічі однокласників, він планував їх. Він був тією людиною, яка нас об’єднувала, яка нам давала можливість відвідувати якісь цікаві місця. Телефонував, ми спілкувалися про бойові його події якісь, і невдовзі, на жаль, він загинув, і загинув як герой.
Дмитро Пушкар боронив Україну у Сумській і Донецькій області. Загинув 15 січня 2024-го на Донеччині, поблизу села Побєда, що на околицях міста Мар’їнка.
Антон Пушкар, брат загиблого захисника Дмитра Пушкаря: Він був мінометником, і досить влучно і точно бомбили росіян. І у відповідь вони направляли керовані авіабомби в їхній бік. І одна з них влучила в їхнє місцерозташування.
Тетяна Пушкар, мати загиблого захисника Дмитра Пушкаря Приїду, мамо, тебе наберу. Він добрий, він працьовитий. Він дуже веселий. І дуже-дуже нас любив.
Дмитро Пушкар посмертно нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня, а також відзнакою «Захисник України — Герой міста Полтави». Воїну було 39. У нього залишилися дружина, донька, батьки та брат.