Будиночки для котів, які кілька років тому облаштували небайдужі неподалік 25 школи у Полтаві, підпалили невідомі. Тварини врятувалися, але залишилися без житла. Місцеві, які зараз намагаються їх відновити, стверджують: випадки підпалів котячого помешкання тут трапляються щороку. Більше подробиць дивіться у сюжеті.
Надія Володимирівна, полтавка Оці двоє залишились просто неба, їм нема куди йти, а наші «добрі» люди спалили їх будиночок.
Дерев’яні котячі хатинки, які облаштували місцеві по вул. Шевченка, неподалік 25-ї школи у Полтаві, днями хтось підпалив, — говорить полтавка Валентина, яка щодня підгодовує своїх підопічних. За словами жінки, трапилося це, ймовірно, вночі, тому хто це зробив — невідомо.
Надія Володимирівна, полтавка То був дерев’яний, стаціонарний, з дахом, утеплений, з соломкою. Сусіди, які тут живуть, вони побудували і будують і це вже 3 чи 4 раз їх спалюють, я цього не бачила.
Місцеві вже частково відновили помешкання для муркотунів — зробили його з пінопласту, дошок та інших підручних засобів, але тварини перелякані і в середину поки що не заходять,
— говорить пані Надія.
Надія Володимирівна, полтавка Я вигулюю тут собаку і побачила їх. Щодня, кожен ранок я сюди прихожу, щоб погодувати. Вони зараз бояться заходити в цей будиночок. Вони сидять просто неба, десь в бур янах, я їх беру на руки, вигрібаю з нього реп’яхи…
Будиночки для бездоглядних котиків на цій локації — місцева традиція, вони з’явилися ще кілька років тому, — ділиться полтавка Галина Пантелеймонівна. Додає: зараз тут знайшли прихисток більше 10 тваринок.
Галина Пантелеймонівна, полтавка Воно починалося з 2-3 котів, ми їх простерилізували, з сусідами скинулися. А тоді почалося: один сусід вигнав 4-х, до нас вони пристали, оцей пішов в АТО, двоє оцих. Тоді стали підкидати кошенят і зараз їх більше 10.
Підпалюють котячі будинки вже не вперше, — додає пані Галина.
Галина Пантелеймонівна, полтавка І отам палили, і тут палили, що ДСНС викликали, і вони перелякані. Вони вночі палять, щоб ніхто не бачив, розумієте?
Полтавки звертаються до небайдужих з проханням допомогти з будиночком чи кормом для котиків, а ще краще — прихистити хоча б одного з них та закликають до елементарної людяності.
Галина Пантелеймонівна, полтавка Я взагалі люблю тварин всіх, вони взагалі існують, щоб перевірити нас на людяність, доброту, співчуття, на змогу допомогти комусь, пожаліти — так…
— Який смаколик! Бери, ану давай будемо їсти!
