На фасаді Полтавської гімназії №36 увічнили пам’ять чотирьох захисників України. Там відкрили меморіальні дошки. Докладніше про воїнів розповідаємо у сюжеті.
На фасаді Полтавської гімназії №36 відкрили меморіальні дошки чотирьом захисникам, які свого часу навчались у закладі.
До того, як приєднатись до захисту України, сержант Олександр Дудник ремонтував автомобілі. З весни 2022-го служив інспектором прикордонної служби. Пройшов Бахмут та інші гарячі точки Донеччини. 10 січня 2024-го помер від тромбу у військовій частині на Рівненщині. Йому було 39.
Наталія Дудник, мати захисника Олександра Дудника Хороший хлопець був. Він у мене такий тихенький. Його і в армії прозивали «Тихий». Схоронила двох дітей. Дочці було 20 років — на машині розбилася, а цей на війні.
Євгеній Горенко працював токарем на заводі «Лтава». Учасник АТО. З початком повномасштабного вторгнення служив стрільцем — помічником гранатометника у 81-й окремій аеромобільній бригаді. Старший солдат загинув 6 травня 2022-го під час ворожого обстрілу у Запорізькій області. Йому було 30. Посмертно відзначений орденом «За мужність» ІІІ ступеня та відзнакою «Захисник України — Герой міста Полтава».
Світлана Сидоренко, класний керівник захисника Євгенія Горенка Він був лідером у класі. Трішечки бешкетник. Я його пам’ятаю здібним хлопцем на першій парті. Був справедливим. Це почуття гідності, почуття свободи в нього виражалося ще тоді в дитинстві.
Костянтин Фурсов мав ремонтно-будівне підприємство до 2014-го. Того року добровольцем став на захист України. Брав участь у боях за Авдіївку, Маріуполь, зокрема металургійний комбінат «Азовсталь». Служив снайпером-розвідником у підрозділі «Азов». Старший солдат загинув 17 травня 2022-го на «Азовсталі». Йому було 38. Посмертно нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
Марина Фурсова, дружина захисника Костянтина Фурсова Він без сумніву заслужив бути прикладом добра, совісті, боротьби, мужності і стійкості для нас самих і для майбутніх поколінь. І мені б дуже хотілося, щоб він сам ділився своїм досвідом, мудрістю, теплом і невичерпним оптимізмом. І хоча ми не можемо сьогодні почути його голос, ми можемо нести його світло далі.
Данило Гришанов вчився в 36-й гімназії до 9 класу. У перший день повномасштабної війни став добровольцем до лав ЗСУ. У складі 116-ї бригади тероборони воював на Сумщині та Донеччині. Служив навідником зенітно-кулеметного відділення. Солдат вважався зниклим безвісти з осені 2023-го. Загинув 8 листопада на Авдіївському напрямку. Йому був 21 рік.
Юлія Мінакова, двоюрідна сестра захисника Данила Гришанова Сьогодні не хочу пафосних слів, хочеться поряд живого брата. Хочеться погуляти на його весіллі, хочеться подивитись, як він крокує по життю, як він здійснює свої мрії. Хочеться, щоб майбутнє покоління пам’ятало, яку ціну ми надто велику платимо.
Нагадаємо, раніше на фасаді Полтавської гімназії №36 відкрили меморіальну дошку молодшому сержанту ЗСУ Кирилу Садовському.
