Сьогодні у Полтаві відкрили меморіальні дошки двом загиблим захисникам України. На фасаді 11-ї школи встановили пам’ятні знаки на честь воїнів Петра Процика та Романа Сліпича. Якими їх пам’ятають рідні та побратими — дивіться у нашому сюжеті.
— Ми всі виростали в один час, мали схожі мрії, вірили в життя, але вони — виявилися сильнішими за обставини. Сміливішими за власний страх.
На фасаді Полтавської школи №11 відкрили меморіальну дошку Петру Процику — старшому матросу ЗСУ, старшому оператору групи спеціального призначення, команди водолазів-мінерів. Загинув 28 лютого 2024 року під час виконання бойового завдання на острові Тендрівська Коса. Петро з перших днів війни став на захист Батьківщини, любив життя, родину й футбол, працював бурильником, завжди прагнув навчатися та розвиватися, — розповідає його дружина Інна Процик.
Інна Процик, дружина Петра Процика Зайвий раз затримуємо все в серці, тому що не можемо розказати людям, який це біль — втрати для нас, для всіх. У нього залишилось дуже багато друзів, дуже багато колег, які його знали. Його дуже багато людей знало, наскільки ця людина була світла в усьому.
Петро був тим,
хто гуртував бійців підрозділу навколо себе, — розповідає побратим Петра Процика Данило.
Данило, побратим Петра Процика Разом наступали, разом оборонялися — виконували дуже складні задачі і завжди ми знали, що вони були поруч і навіть у найскладніших ситуаціях вони могли пожартувати, покепкувати, підняти всім бойовий дух, настрій. З ними завжди було легше робити те, що потім доводилося робити без них.
Також на фасаді школи №11 відкрили меморіальну дошку Роману Сліпичу — старшому солдату, який загинув 24 вересня 2022 року поблизу села Озерянівка на Донеччині, йому було 38 років. Про нього згадують як про надійного чоловіка, люблячого батька, турботливого сина та вірного друга.
Дружина Романа Сліпича Був веселий, талановитий. Без його гри на гітарі не обходилося жодне свято, навіть побратими спеціально дістали гітару, щоб він грав, будучи на передовій. Його цінили і поважали. Завжди був дуже трудолюбивий, обожнював свою роботу екскаваторника, був професіоналом своєї справи.
Завдяки таким людям, як Роман, досі тримається держава, — поділилася однокласниця воїна.
Однокласниця Романа Сліпича Рома був чудовою людиною — веселий, шебутний, компанійський, завжди борець за справедливість. Всі у класі його просто обожнювали.
Почесне право відкрити меморіальні дошки надали матерям полеглих героїв Любові Процик та Тамілі Сліпич.
Анна Берегова, директорка Полтавської загальноосвітньої школи № 11 Тепер їхні імена викарбувані на цих дошках, щоб ніхто і ніколи не забув, що свобода — не приходить сама, вона має свою ціну. І ми знаємо тепер її обличчя.
