У Полтаві на фасаді Старо-Губернаторського будинку відкрили меморіальну дошку капітану Збройних сил України Ігорю Лєщину — командиру зенітного ракетного взводу військової частини А1493, який героїчно загинув поблизу Сіверська Донецької області, захищаючи Україну. Раніше він очолював спецпідрозділ МВС «Сокіл» у Полтаві, був вимогливим до себе й колег та постійно працював над удосконаленням підготовки, — розповіла його дружина Олена
Олена Лєщина, дружина Ігоря Лєщина:
— Йому це вдавалося і впевнена в тому, він би пишався такою пам’яттю про нього. Дуже вдячна всім, хто причетний до цієї події, своїй родині за підтримку, вдячна колегам за допомогу в організації і встановленні цієї дошки. Дуже вдячна художниці Євгенії, яка вдало втілила всі наші задуми
Пан Олександр Федоряка працював з Ігорем Лєщином у спецпідрозділі МВС України «Сокіл», який нині має назву «Корд». Чоловік розповідає: у підрозділі Ігор мав позивний «Гусар», бо як справжні офіцер завжди виконував поставлене завдання.
Олександр Федоряка, колега Ігоря Лєщина:
— Були різні, як ми кажемо, умови праці, ми затримували злочинців, людей зі зброєю, людей з ножами і при цьому при всьому я хочу відмітити, що Ігор, як ми кажем, ніколи не давав «задню». Він завжди був в перших рядах, і після того, як почалася війна — він самий перший пішов захищати нашу батьківщину.
У першу чергу — найкращий друг,
а не тільки батько, — розповідає донька Ігоря Лєщина Ірина.
Ірина Лєщина, донька Ігоря Лєщина:
— Він не сварив, як це робить батько, а завжди показував, що — Іра, це твій досвід, будь ласка, якщо ти набила шишки сама, то сама з ними і справляйся. Він ніколи не був строгий зі мною, він дуже любив, тому що я дівчинка і найважливіше те — і що зараз боляче насамперед згадати, це те, що він дуже хотів передавати всім свій досвід. У нього його було дуже багато.
Ірина Лєщина додає: батьку пропонували передавати досвід у «Школі хоробрості імені Круглого» у Полтаві, але він вирішив піти на війну.
Ірина Лєщина, донька Ігоря Лєщина:
— Він вирішив, що краще нехай будуть молоді жити, а він буде боротися за їх свободу, тому що вони ще не побачили життя, як побачив він.
Церемонію відкриття меморіальної дошки завершили покладанням квітів на знак пошани до полеглого захисника.
