Сьогодні у Полтаві попрощалися з військовослужбовцями Віталієм Дмитренком та Ігорем Хуторним. Обидва пов’язали життя з будівництвом, обидва проживали у Полтаві. Спогади про захисників — у нашому сюжеті.
Полтава попрощалася із воїнами, які віддали життя за Україну. Молодший сержант Віталій Дмитренко родом із селища Диканька. Чоловік працював на будівництві. Був призваний до лав Збройних Сил у лютому 2023-го. Служив оператором безпілотників. Загинув у тридцять три внаслідок влучання ворожого FPV-дрона. Сталося це цьогорІч 20 листопада у Запорізькій області. У воїна залишилися — брат на захисті Батьківщини, а також дружина.
Наталія Злидар, тітка дружини Віталія Дмитренка Він був чуйний, він завжди приходив на допомогу, щирий. Світлі спогади. Дуже просто шкода, що його з нами більше нема.
Навчалася з Віталієм Дмитренком в одному класі Анна Кошель.
Анна Кошель, однокласниця Віталія Дмитренка Він був дуже порядною людиною. Поміркований хлопчик був, дуже добрий. Мама в нього померла, коли він навчався у 9 класі. Від мами Віталя, знаєте, отримав, таку любов до квітів. Він у нас завідував у школі квітами. Це було його, він знав, як посадити, як доглядати, як поливати.
Старший солдат Ігор Хуторний родом із Світловодська Кіровоградської області. Працював будівельником. Був призваний на військову службу у червні 2023-го. Захисник служив оператором відділення у складі військової частини. Помер від отриманих поранень 14 листопада цього року у першій міській лікарні Полтави. У 44-річного військовослужбовця залишилися син, дружина, брат та мати.
Іван Винник, знайомий Ігоря Хуторного Товариський, десь комусь щось допомогти, десь комусь той, ми туди, ми сюди, в мене машина. В основному з братом спілкувалися. Брат воював і Ігор також воював. Казав, коли приїхати до брата на могилу до мого. Але не виривався він. Веселий, добрий
Поховали Ігоря Хуторного на Затуринському кладовищі, а Віталія Дмитренка — у селищі Диканька, звідки він родом.
