Полтава

Росіяни знищили кременчуцький завод ракетою: фото локації напередодні в мережу злили місцеві політики

В ніч на 7 грудня, під час ворожої атаки на Кременчук, було знищено виробничі потужності місцевого заводу із переробки вуглеводневої сировини (ТОВ «АЛМА ОІЛ ГРУП»). Підприємство проводило підготовчі роботи з будівництва нових нафтопереробних потужностей. Внаслідок російської атаки було знищено вартісне виробниче обладнання (завезене на територію підприємства за кілька днів до обстрілу) на десятки мільйонів доларів. І хоча постійні атаки ворога на стратегічні об’єкти – реальність, в якій країна живе понад 4 роки. Цьому випадку знищення підприємства передували публікації фотографій з локації заводу та навіть детальна карта (з документів рішень міськради) його розташування. Ситуацію досліджував «Комерсант Український»

Хто опублікував фото та картиДнями, одразу кілька телеграм-каналів повідомили про те, що локацію заводу “злили” в мережу напередодні атаки. Редакція взялася перевірити цю інформацію та з’ясувала, що знищено підприємства передувало політичне протистояння на місцевому рівні, яке, власне, і супроводжувалося системною публікацією фотографій потужностей.

Займався цим, переважно, депутат Кременчуцької міськради, голова фракції “ЄС” Богдан Лазоренко. На його Фейсбук сторінці й досі є дописи з фото заводу та закликами блокувати його будівництво.

Суть конфлікту, якщо коротко, полягала в тому, що земельну ділянку під завод місцеві органи влади буцімто відвели “з порушення Генплану”. Позиція міськради Кременчука, натомість, полягала в тому, що усі “рішення ухвалили після постанови Верховного Суду (…) та проведення громадських слухань”. Хто ж справді правий, схоже, що сторони й досі продовжують з’ясовувати в судах.

Проте, “політичні” баталії в цій історії, не виключено, що є ширмою до зовсім іншого протистояння.

Місцеві газетиСвоїм дописом у Фейсбук про завод із фото об’єкта Лазоренко “ділиться” із редактором “Кременчуцької газети” Олегом Булашевим яка, своєю чергою, присвятила заводу і “боротьбі депутата Лазаренка за землю” понад десяток публікації. І саме на сторінках “Кременчуцької газети” свого часу були опубліковані документи з рішень міськради, а саме Детальний план території розташування майбутнього нафтопереробного підприємства.

Неочікувані дані з Реєстрів

Олег Булашев паралельно журналістиці займається також і громадською діяльністю – як співзасновник ГО «Єдиний Кременчук» (організація оголосила процедуру банкрутства, – ред.). А його партнерами по цій організації, окрім згаданого вище депутата “ЄС” Богдана Лазоренко також є:

  • Дроздова Ірина Анатоліївна – свого часу членкиня партії “Україна вперед” Наталії Королевської “, а нині директоркаПРАТ «КРЕ­МЕН­ЧУ­КМ’­Я­СО».
  • Кузнєцов Сергій Миколайович – директор ТОВ «„ТД“КРЕ­МЕН­ЧУ­КМ’­Я­СО»

«Кременчукм’ясо» – пряцює під ТМ «Фарро» та випускає більше 170 найменувань ковбасних виробів. Майно підприємства у 2019 році було арештоване. Кременчукм’ясо» перебувало, як заставне майно на балансі банку «Фінанси та кредит», що належав колишньому народному депутату і бізнесмену Костянтину Жеваго. За словами Жеваго, з 1998 року і протягом наступних 20 років він інвестував у Кременчуцький м’ясокомбінат $35-40 млн.

І, власне, «Кременчукм’ясу», як активу, афільованому із підсанкційним зараз в Україні Констянтином Жеваго (санкції запроваджені РНБО та Указом президента, – ред.), на сторінках “Кременчуцької газети” присвячено не мало тексті.

І чи не усі вони мають суто “вдячну тональність”.

Як саме (пов’язані між собою через одну ГО) названі вище особи можуть “співпрацювати” із Жеваго сьогодні та чи є сенс шукати в цьому підвалини “злиття” координат українського нафтопереробного підприємства – питання вже до слідчих.

Заводів немає, публікації продовжуютьсяНа жаль, та на четвертому році війни, це далеко не перший випадок, коли зливи фото, відео, інших коорднат, які публікуються самими ж українськими політиками чи громадськими діячами (з метою піару або ж дискредитації) стають джерелом даних до наведення російських ракет на стратегічні українські підприємства.

Зовсім нещодавно схожий випадок мав місце у Тернополі, коли після оприлюдненого відео нардепом Олександром Федієнко Росія завдала ракетного удару по заводу “Оріон”.

Наприкінці 2023 року, ворог поцілив по облмуздрамтеатру у Чернігові – після того, як в соцмережах була анонсована там зустріч виробників дронів.

В СБУ, за вказаними вище фактами, розслідують кримінальні провадження.

За наслідками подій у Кременчуці слідчі Служби безпеки також уже працюють.

Хоч це і не поверне зараз втрачених Україні підприємств, та притягнення до відповідальності хоч одного пубічного діяча за подібні “зливи” документів і локацій в мережу, має таки навчити політиків ставити державну мету вище за свої лобістські чи піар-цілі.

Джерело, атака, Жеваго, указ, банк

Читайте ще