Ким був Микола Гришко Про історію видатного полтавського генетика та фундатора ботанічного саду Національної академії наук України розповіли 6 січня у Полтавській обласній військовій адміністрації.
Історія життя науковцяМикола Гришко народився 6 січня 1901 року у родині військових у Полтаві. Майбутній професор з дитинства допомагав родині доглядати сад і город – сім’я мешкала на околиці міста, де праця на землі була щоденною потребою. Саме це раннє захоплення природою та рослинами згодом визначило його професійний шлях.

Микола Гришко Фото Полтавської ОВА У 1925 році Микола з відзнакою закінчив Полтавський сільськогосподарський інститут і як один із найталановитіших випускників продовжив навчання на педагогічному факультеті Київського сільськогосподарського інституту.
Здобувши педагогічну освіту, Микола Гришко поєднав наукову і педагогічну діяльність, протягом 22 років він викладав у таких вишах:
- з 1926 по 1929 рік у Майнівському сільськогосподарському технікумі,
- у 1930 році у Сумському педагогічному інституті;
- з 1930 по 1931 рік у Чернігівському інституті;
- з 1932 по 1940 рік у Глухівському сільськогосподарському інституті;
- з 1939 по 1941 рік у Київському сільськогосподарському інституті;
- з 1944 по 1948 рік у Київському державному університеті імені Тараса Шевченка.
і його праця швидко дала результати. Ще у молодому віці він отримав професорське звання та став першим автором україномовного «Курсу загальної генетики», виданого у 1933 році. Завдяки успішним дослідженням у селекції конопель у 1936 році йому без захисту дисертації присудили найвищий науковий ступінь – доктора сільськогосподарських наук. Уже через три роки Гришка обрали академіком Академії наук України.

Микола Гришко у молоді роки Фото Полтавської ОВА Найважливішим етапом його діяльності стало відновлення та розвиток Центрального республіканського ботанічного саду академії наук УРСР. Заснований у 1935 році як підрозділ Інституту ботаніки, з липня 1944-го сад отримав статус самостійної установи, а Миколу Гришка призначили директором. Учений запропонував новий підхід до його створення – ботаніко-географічний принцип. Це дозволяло показати не лише окремі види флори, а й цілі типи рослинності різних регіонів, перетворивши сад на зразок садово-паркового мистецтва та живу енциклопедію рослинного світу.
Під керівництвом академіка у ботанічному саду провели масштабну роботу зі створення унікальних колекцій рослин.
У 1946–1947 роках він організував експедиції до країн радянської окупаційної зони – зокрема до Німеччини та Угорщини. Лише з Німеччини вдалося привезти 167 тис. саджанців та понад тисячу зразків насіння. Серед них – рідкісні сорти бузку, троянд і азалій, які й сьогодні прикрашають територію саду.

Академік НАН України Фото Полтавської ОВА Окрім цього, експедиції проводилися й у різних регіонах колишнього Радянського Союзу, звідки везли сотні кілограмів насіння. Завдяки наполегливості професора ботанічний сад отримав унікальну колекцію рослин, а також став майданчиком для селекційної роботи. Учений активно сприяв упровадженню нових видів харчових, технічних, плодових та декоративних культур у сільське господарство й озеленення міст.
У 1952 році за його ініціативи створили Раду ботанічних садів України та Молдавії, яку він очолював до 1958 року. Наукова спадщина Миколи Гришка налічує понад 100 праць, що й сьогодні залишаються важливим внеском у розвиток української науки.

Микола Гришко Фото Полтавської ОВА Видатний учений не дожив кілька місяців до відкриття своєї «Справи життя» та пішов з життя у Києві 3 січня 1964 року.
Внесок Миколи Гришка у створення та розвиток ботанічного саду на печерських пагорбах високо оцінили наступні покоління. У 1991 році закладу урочисто присвоїли ім’я його фундатора, а у 1999-му він отримав статус Національного. Відтоді сад офіційно називається Національним ботанічним садом імені Миколи Гришка.

Генеральний проєкт ботанічного саду академії наук УРСР Фото з відкритих джерел На його території встановлено пам’ятник ученому. Крім того, за ініціативи онука Миколи Гришка, Рада ботанічних садів України започаткувала спеціальну премію, яку вручають за вагомі досягнення у сфері селекції рослин.

Національний ботанічний сад імені Миколи Гришка Фото: www.nbg.kiev.ua Раніше ЗМІСТ писав, що Соломон Розенбаум народжений у Полтаві, він здобув освіту в Одесі, отримав срібну медаль у Петербурзі та став єдиним митцем міста, який працював у манері лінеаризму. Його пейзажі зберегли вигляд довоєнної Полтави, втрачений під час війни.