Альона Кириченко проходила службу бойовою медикинею роти 32-ї окремої механізованої бригади Збройних сил України. Жінка займалася евакуацією військових на різних напрямках. Нині Альона працює фахівцем із супроводу ветеранів в обласному онкодиспансері.Про це ветеранка розповіла в інтерв’ю Суспільному.
Бойова медикиня Альона Кириченко доброволицею прийшла у військкомат 2022 року. Проте жінку попросили почекати поки з’явиться вільна посада.
"Я прийшла у військкомат. Кажу: "Я чекала. Прийшов час". Він такий: "Ну так не звільнилась посада". Кажу: "Давайте, там де звільнилася посада медика". Він: "Підеш туди то туди?". Та кажу: "Так". І все. Так і виявилося. Ну і спочатку я йшла на воєнного медика взводу. І потім вже в цій же самій роті, в цьому ж самому підрозділі, мене поставили вже старшим воєнмедика в роті"Служила військова на Харківщині та Донеччині на різних напрямках. Розповіла що спочатку побратими ставилися до неї з пересторогою.
"Як казав мені один побратим, каже: "Прийшла, її представили перед підрозділом, ми стоїмо, дивимося, маленька, худенька, ледве говорить,
думаю: "Боже чим ти нам поможеш?" А зараз я з тобою розмовляю, і ми розуміємо, що ми тоді помилялися". Пам'ятаю, як наш начмед казав: "Приходь це до мене в медпункт, то тобі буде легше, буде краще". Ну, я тоді не перевелася, не захотіла. Я йому сказала, що я своїх хлопців не кину, я хочу бути з ними. Ну, якось, перший час, перший період було це «ти ж дівчинка, така маленька, що ти можеш зробити?" І це все воно якось з часом, саме на ділі, показується, що щось маленька дівчинка та може"Нині Альона мріє про буденне – забрати свого лабрадора до себе в Полтаву та вчиться цінувати дрібниці.
"Я почала цінувати багато чого. Насамперед цінувати своїх батьків . Ну, взагалі в нас з хлопцями так скільки спілкуємося, дійсно в тебе змінюється бачення на людей і ти змінюєшся, змінюються цінності. Ти починаєш цінувати те, чого ти може раніше не цінував. Як я колись казала, це така радість скупатися в душі і лягти на м’яке ліжко. Ну, це дійсно така радість, і поїсти там тепленького супу чи маминого борщу. Мамин борщ – це така страва, ну прямо делікатес".Нині Альона працює фахівцем із супроводу ветеранів у Полтавському клінічному онкологічному диспансері. Каже, бойовий досвід допомагає знайти спільну мову з військовими і пришвидшити їхню адаптацію до цивільного життя.
Читайте і дивіться Суспільне Полтава на платформах:
Telegram | Viber | Instagram | Twitter | YouTube | Facebook | TikTok