У експозиційній залі «Козацька держава» державного музею‑заповідника «Поле Полтавської битви» відбулося всеукраїнське інтелектуальне зібрання «Велика історична дискусія: (Пере)осмислюючи імперський міф Полтави», організоване культурною агенцією «Терени». Подія зібрала понад сотню полтавців і гостей міста — громадських діячів, викладачів, студентів, журналістів і активних містян, зацікавлених у питаннях деколонізації культурної політики та місцевої пам’яті.
Учасники та головні теми дискусіїМодератором заходу був Ігор Сердюк доктор історичних наук, професор Київської школи економіки. Серед доповідачів — провідні українські дослідники: Віктор Горобець доктор історичних наук, професор Інституту історії України НАН України; Володимир Маслійчук доктор історичних наук, доцент Національного університету «Києво‑Могилянська академія»; Наталія Старченко докторка історичних наук, старша наукова співробітниця Інституту української археографії та джерелознавства НАН України; Юрій Волошин доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри історії України Полтавського національного педагогічного університету.
Також у заході взяв участь представник УІНП в Полтавській області Олег Пустовгар.
Доповіді та обговорення зосереджувалися на нових результатах досліджень історії Полтави та (пост)Гетьманщини, долі місцевої культурної спадщини, формуванні регіональних ідентичностей і розвінчуванні міфів, зокрема тих, що пов’язані з Полтавською битвою й її інтерпретаціями в загальнонаціональному й європейському контексті. Окрема увага була приділена історії Полтавського полку Гетьманщини та ролі локальних практик пам’яті у сучасному публічному просторі.
Імперський контекст: міфи, маніпуляції, деконструкціяУ виступах наголосили, що історична ідентичність Полтави тривалий час намагалася вбудовуватися у потужний імперський наратив, який домінував над іншими складовими місцевої пам’яті. Йшлося про необхідність фахової деконструкції цього наративу й осмислення ролі Полтавської битви у формуванні російського імперського міфу, який став одним із головних інструментів псевдоісторичної пропаганди.
Доповідачі розглянули, як саме імперські інтерпретації витісняли альтернативні локальні наративи та сприяли створенню образу Полтави як «міста Петра I і російської військової слави».
Учасники підкреслили, що участь гетьмана Івана Мазепи у Північній війні і подальша поразка 27 червня 1709 року залишилися предметом міфологізації та маніпуляцій, спрямованих на нівелювання українських прагнень до автономії та незалежності.
Під час обговорення розглянули й ті інструменти, які використовує імперська пропаганда для фіксації потрібних сенсів у публічній свідомості: літературу, музейні експозиції, урочисті ритуали та меморіалізацію. У цьому контексті було висловлено думку про необхідність системної роботи музеїв, архівів і наукових інституцій із розвінчування міфів і представлення більш комплексного, критичного бачення минулого.
У тексті заходу наводилися історичні факти й культурні інтерпретації, зокрема цитувалися класичні літературні та пропагандистські тексти, що формували образи й символи. Так, згадано слово Тараса Шевченка: «це той перший, що розпинав нашу Україну», залишене в оригінальній формі
Окремі виступи торкалися ролі сучасних дослідницьких практик у переосмисленні спадщини (пост)Гетьманщини, методів роботи з архівами і матеріальними пам’ятками та впливу цих інтерпретацій на локальні та національні ідентичності. Обговорювали також практичні кроки для музеїв і громад при роботі з імперськими нашаруваннями: від критичної реконструкції експозицій до громадських програм і просвітницьких проєктів.
Учасники дійшли висновку, що позбавлення Полтави стійких імперських наративів потребує комплексного підходу: наукових досліджень, відкритого публічного обговорення, оновлення музейних практик і освіти, а також активної участі місцевої громади в процесі переосмислення пам’яті.
Представництво УІНП в Полтаві