Другий апеляційний адміністративний суд визнав протиправним рішення Полтавського міськвиконкому про розширення Затуринського кладовища, яке наблизило поховання до житлових будинків. Суд встановив, що міська влада і комунальні служби ігнорували припис Держпродспоживслужби та не дотримались державних санітарних норм.
Конфлікт між мешканцями села Затурине та полтавською владою триває роками. Наприкінці березня 2025 року виконком ухвалив рішення № 99 про розширення сектору для почесних поховань загиблих захисників на території Затуринського кладовища, водночас частина земель, що раніше належали дослідному господарству і використовувалися під сільське господарство, фактично опинилися біля садиб мешканців.
У результаті межа розширеного кладовища підійшла на відстань 74,47 метра до будинку на вулиці Щасливій, 57а, що оскаржив місцевий житель Олег Передерій. За діючими санітарними нормами (ДДСП 173-96 та ДСанПін 2.2.2.028-99) мінімальна відстань між діючим кладовищем і житловими будинками має становити 300 метрів; для інших садиб у селі після розширення залишалося від 82 до 125 метрів.
— Чиновники роками ігнорували скарги людей, а поховання у бік села продовжувалися. Санітарно-захисна зона, яка чітко закріплена Генеральним планом міста від 2020 року, була самовільно зменшена комунальниками майже на 60 метрів ще до прийняття скандального рішення виконкому. Під час робіт із влаштування огорожі виконувалися дії без урахування приписів Головного управління Держпродспоживслужби: були знищені тисячі дерев у зоні санітарного захисту, а адміністрація відмовлялася від компенсаційних висаджень.
Встановлення паркану: Роботи проводилися без урахування приписів Головного управління Держпродспоживслужби. Під час монтажу було знищено тисячі дерев у санітарно-захисній зоні, що суворо заборонено. Адміністрація відмовляється проводити компенсаційні висадки.

Щоб легалізувати нові межі, комунальне підприємство КП «Спецкомбінат похоронно-ритуального обслуговування» замовило проєкт коригування санітарної зони, у якому пропонувалося зменшити її до 70 метрів у південно-західному напрямку, що саме наблизило б поховання до житлових будинків.
Як аргумент наводили наукову оцінку Інституту громадського здоров’я ім.
О.М. Марзєєва, але профільні відомства та суди відхилили цей підхід:
- Міністерство охорони здоров'я (через Головного санітарного лікаря) офіційно вказало, що чинне законодавство не передбачає зменшення санітарних зон для діючих кладовищ;
- Держпродспоживслужба констатувала, що висновок Інституту Марзєєва не є легітимним документом для зміни меж санітарної зони, і крім того, сам висновок передбачав можливість зменшення лише за умови централізованого водопостачання всього села, чого не було забезпечено.

10-й сектор: Практично заповнений (приблизно сім рядів). Виявлено порушення вимог щодо глибини поховань: ями вириті на 1,5 м, тоді як норматив передбачає не менше 2 м.

3-й сектор: Розташований поруч із 2-м сектором і не порушує 300-метрову норму, але заповнений лише наполовину. Незважаючи на це, міська влада не використала вільну територію 3-го сектору для офіційного розширення кладовища;
більшість поховань там проведено у 2023–2025 роках.

Хронологія подійРозгляд звернень і рішень у справі супроводжувався низкою перевірок та судових рішень:
- квітень 2024 року — Держпродспоживслужба провела інспекцію і виявила порушення 300-метрової зони, видала припис КП «СК ПРО» усунути порушення до жовтня 2024 року, який комунальники не виконали;
- липень 2025 року — Полтавський окружний адміністративний суд у позові мешканців став на бік мерії та відмовив у задоволенні вимог мешканців;
- липень 2025 року — у межах іншої цивільної процедури Полтавський районний суд заборонив КП «СК ПРО» здійснювати поховання чи підпоховання ближче ніж 300 метрів до будинку на вулиці Щасливій, 57а;
- серпень 2025 року — Другий апеляційний адміністративний суд в іншій справі офіційно визнав протиправною бездіяльність контролюючих органів, які не притягли комунальників до відповідальності; Верховний Суд залишив це рішення в силі.
Рішення апеляційного суду скасувало висновки суду першої інстанції, визнало дії міської влади протиправними та заблокувало подальше незаконне наближення меж кладовища до житлових осель. Міська адміністрація зобов'язана шукати інші земельні ділянки для організації нових секторів поховань, які відповідатимуть законодавству та не створюватимуть екологічної загрози для мешканців.