У Полтаві триває конфлікт навколо організації покосу трави: у міській раді пояснюють проблеми дефіцитом кадрів через мобілізацію, тоді як в обласній військовій адміністрації вважають, що ситуацію можна виправити за допомогою залучення студентів, внутрішньо переміщених осіб та батьків із багатодітних сімей
Стан робіт і позиція в.о. міського головиВ.о. міського голови Катерина Ямщикова вказала, що нинішні темпи покосу залишаються низькими: якщо раніше в сезон працювало близько ста людей, то зараз міськрада фіксує 97 вакансій, а фактично зайняті лише 14 осіб, які не в змозі охопити всі двори та прибудинкові території. Міська влада відзначає, що комунальники виконують масштабні роботи на магістральних лініях і транспортних кільцях, але фізично не мають змоги заходити в подвір'я багатоповерхівок.
За словами керівництва громади, робота косарів є тяжкою та вимагає роботи на сонці у дві зміни. Хоча з червня базова ставка зросла до 14 тисяч гривень, із надбавками за обсяг і складність вона сягає близько 20 тисяч гривень. Однак для багатьох кандидатів одним із стримувальних чинників лишається відсутність бронювання від мобілізації,
а тому охочих працювати на таких умовах обмаль. У відповідь на це місто частково переходить на малу механізацію — ручні інструменти та малі тракторці — і отримує підсилення зі старостинських округів, де вже прибувають кілька косарів, а також добровольців, які опановують косу.
Оцінка ОВА і пропозиції щодо залучення кадрівПід час засідання робочої групи «Прозорість і підзвітність» при Полтавській ОВА заступниця начальника адміністрації Ірина Салогуб заявила, що міська влада не використала всі можливості для організації покосу. Представники ОВА телефонували потенційним підрядникам та розглядали варіанти цивільно-правових угод із внутрішньо переміщеними особами та іншими категоріями працівників, готовими працювати за вищу оплату.
«Ми попередньо опрацювали це питання і телефонували потенційним учасникам, які могли б погодитися на укладення цивільно-правових угод. Коли ми озвучували заробітну плату 30-40 тисяч гривень та спілкувалися з внутрішньо переміщеними особами, чоловіками, які мають, наприклад, трьох дітей (тому в них питання стосовно бронювання не стоїть,
у них є пільга), люди із задоволенням працювали б за такі гроші. Ми прорахували потребу на 10 осіб і були дуже здивовані, коли пані Катерина сказала, що потрібно 100 працівників. Але коли ми аналізували тендерну документацію попередніх років, то жодного разу не побачили вимоги міськради про те, що у виконавця робіт має бути працевлаштовано 100 осіб. І йдеться не про якийсь адміністративний персонал, а саме про робітничі спеціальності. Щоб не відбувалося так, як пишуть ЗМІ: коли власник вказує 1-2 працівників, ми ж розуміємо, що він сам не піде виконувати роботу. Тому ми все прорахували, і це реальна можливість для міста». Учасники засідання звернули увагу на приклади малих громад, які інвестували в техніку та налаштували організацію покосу. Начальниця відділу договірної роботи юридичного департаменту Наталія Брідня наголосила, що деякі сусідні міста придбали необхідну спецтехніку й налагодили процес, тоді як в обласному центрі через відсутність системного підходу бур'яни можуть сягнути людського зросту.
Також підкреслюють сезонні коливання вартості послуг:
ціна покосу значно відрізнятиметься навесні і влітку чи восени, тож бюджетні розрахунки мають враховувати цей фактор. На критику щодо неефективних підрядників у ухвалах засідання вказали, що часто тендери виграють фірми без працевлаштованих робітників, непоінформовані з місцевою реєстрацією та які не сплачують податки до місцевого бюджету.
Салоґуб також нагадала про випадок із торішнім тендером: у 2025 році договір на покіс трави на суму 10 млн грн формально виграло ТОВ «Лойсмел Скіл», яке за місяць до торгів було оформлене на місцеву майстриню з шугарингу. Після цього поліція відкрила кримінальну справу, що фактично зняло цю компанію з конкурсу
Підсумовуючи, представники ОВА наполягають на активнішій роботі міської влади з пошуку підрядників, залученні доступних категорій працівників і придбанні техніки, щоб не допустити подальшого занепаду зелених зон у місті
