Гадяцький районний суд Полтавської області визнав винним місцевого мешканця в ухиленні від призову під час мобілізації та призначив йому умовне покарання з іспитовим строком. Суд врахував медичні обставини, офіційне бронювання та добровільну допомогу армії, тож вирок не передбачає реального відбування строку.
Обставини виклику та неявкиЗа матеріалами справи, у серпні 2024 року чоловік пройшов військово-лікарську комісію, яка визнала його обмежено придатним до служби. 12 серпня він особисто під розписку отримав «бойову» повістку з вимогою з'явитися 29 серпня о 21:00 для подальшої відправки до військової частини. У призначений час чоловік до військкомату не прибув і не повідомив про причини неявки.
На судовому засіданні, що відбулося 3 червня 2026 року, обвинувачений повністю визнав свою провину та висловив каяття. Він пояснив, що має вроджену глухоту: повністю глухий на одне вухо, а інше функціонує лише на третину. Хоча в нього немає офіційної групи інвалідності й ВЛК визнала його придатним, чоловік стверджував, що через порушення слуху не зможе чітко виконувати накази командирів і на фронті став би лише «тягарем для військових»
Професійна діяльність і мотивиОбвинувачений надав суду документи, які підтверджують, що він офіційно працює електрогазозварником на підприємстві критичної інфраструктури та має бронювання від мобілізації. Крім того, чоловік систематично здійснював добровільні внески на потреби Збройних Сил України, аргументуючи це тим, що в тилу може бути кориснішим для держави, ніж на фронті.
Під час судового процесу в очевидний спосіб були помітні прояви вродженої глухоти, що також взяли до уваги при оцінці особи обвинуваченого. Суддя врахував позитивні характеристики зварника, наявність дитини-студента, відсутність судимостей у минулому та щире каяття.
Суд дійшов висновку, що у умовах воєнного стану приватний інтерес підсудного не становить загрози національній безпеці, а його перевиховання можливе без ізоляції від суспільства.
Чоловіка визнали винним за статтею 336 Кримінального кодексу України (ухилення від призову за мобілізацією) та призначили покарання у виді трьох років позбавлення волі. Однак на підставі статті 75 КК України його звільнили від відбування реального терміну з іспитовим строком один рік.
Протягом іспитового строку засуджений зобов'язаний періодично з'являтися для реєстрації в органи пробації та повідомляти про зміну місця роботи чи проживання.