Полтава

25 загиблих військових, пов’язаних із Полтавщиною: імена та біографії

6 лип•Poltava Today

Протягом останнього тижня стало відомо про смерть 25 військовослужбовців, чиї життя були пов’язані з Полтавською областю. Нижче зібрано короткі біографічні довідки та обставини загибелі кожного з них.

Короткі біографії та обставини загибелі17 грудня 2023 року під час виконання бойового завдання в районі села Іванівське Бахмутського району Донецької області загинув Жила Владислав Миколайович — сержант, командир відділення роти спецпризначення 22-го окремого батальйону спецпризначення Окремої президентської бригади імені гетьмана Богдана Хмельницького. Народився 9 лютого 1994 року в селі Єрківці Хорольської громади; проживав у селі Тарасівка. Навчався в Тарасівській ЗОШ, пізніше здобув фах автослюсаря та водія у Міжрегіональному центрі професійної перепідготовки у місті Хорол. Проходив строкову службу у 2012 році, брав участь в АТО. Працював автослюсарем у Лубнах, з 2016 року — продавцем-консультантом у мережах «Епіцентр» та «Ельдорадо» в Полтаві. Був призваний до ЗСУ 24 травня 2022 року, виконував завдання біля Чорнобильської АЕС, у Куп’янському районі, на пункті пропуску «Гоптівка» та на бахмутському напрямку.

Нагороджений нагрудним знаком «За службу та звитягу» й медаллю «Ветеран війни». Залишилися батьки, сестра та племінниця.

Валерій Квасов14 травня 2024 року під час виконання обов’язків у районі селища Білогорівка Сіверськодонецького району Луганської області загинув Квасов Валерій Дмитрович Народився 22 червня 1993 року, проживав у селі Білецьківка Кам’янопотоківської громади Кременчуцького району.

Владислав Ващенко24 серпня 2024 року під час виконання бойового завдання в районі міста Торецьк Бахмутського району Донецької області загинув Ващенко Владислав Олегович — солдат, водій відділення протитанкових ракетних комплексів. Народився 25 червня 1976 року в місті Донецьк, мешкав у Кременчуці. Навчався у ліцеї №17 та в Кременчуцькому інституті економіки та нових технологій. Був приватним підприємцем. Залишилися батьки, дружина і три доньки.

Ігор Ващук30 вересня 2024 року під час виконання бойового завдання поблизу села Катеринівка Покровського району Донецької області загинув Ващук Ігор Михайлович — солдат, бойовий медик десантно-штурмового батальйону. Народився 11 березня 1983 року в селі Лемеші (Баришівський район,

Київська область), у 1991 році переїхав до села Відрадне Гребінківського району. Навчався у Гребінківській ЗОШ №1 та у ПТУ в селі Яреськи, працював у фермерському господарстві «Нове-2». Призваний 1 липня 2024 року. Залишилися мама, сестри, дружина, донька та син.

Іван Мелеш23 жовтня 2024 року в районі міста Селидове Покровського району Донецької області загинув Мелеш Іван Юрійович — солдат, майстер відділення ударних безпілотних авіаційних комплексів батальйону безпілотних систем. Народився 13 серпня 1976 року в селі Тарасівка Тячівського району (Закарпатська область). Закінчив Решетилівський аграрний ліцей імені І. Г. Боровенського за фахом механіка; працював у сільському господарстві й у будівельній сфері. Мобілізований 24 січня 2024 року.

Олександр Кісін27 жовтня 2024 року внаслідок артобстрілу в районі села Желанне Друге Покровського району Донецької області загинув Кісін Олександр Миколайович — солдат, водій мінометного взводу 3-го єгерського батальйону 152-ї окремої єгерської бригади імені Симона Петлюри. Народився 14 грудня 1971 року в селі Пригарівка Козельщинського району Полтавщини.

Закінчив ПТУ в Кременчуці за професією водія, працював трактористом, довгі роки служив кінологом у Кременчуцькій виправній колонії №69. Призваний під час мобілізації у 2024 році. Залишилися батько та сестра.

Михайло Бубир4 листопада 2024 року під час виконання бойового завдання в районі села Новоолексіївка Покровського району Донецької області загинув Бубир Михайло Сергійович — солдат, стрілець стрілецької роти 1-го Кодацького полку Національної гвардії України. Народився 29 серпня 1998 року в Кременчуці, навчався в гімназії №3 та Кременчуцькій гуманітарно-технологічній академії (спеціальність у галузі фізичного виховання). Працював на «Укрзалізниці». Виконував бойові завдання на Донеччині з 2024 року. Залишилися батьки та дядько.

Сергій Пузак16 грудня 2024 року під час виконання бойового завдання в районі села Сторожеве Волноваського району Донецької області загинув Пузак Сергій Анатолійович — солдат, кулеметник стрілецької роти. Народився 30 грудня 1985 року; проживав у селі Мар’янівка Мартинівської громади. Залишилися рідні.

Віталій Садовниченко4 лютого 2025 року під час виконання бойового завдання в районі села Косиця Суджанського району Курської області рф загинув

Садовниченко Віталій Євгенович — солдат, навідник десантно-штурмового батальйону. Народився 18 січня 1999 року в Гребінці. Навчався у Майорщинській спецшколі Полтавської облради, потім у Кременчуцькому ПТУ (спеціальність механік). Призваний на строкову службу у 2020 році, згодом підписав контракт із ЗСУ. Залишився батько.

Олександр Любивий27 лютого 2025 року під час виконання бойового завдання в Курській області рф загинув Любивий Олександр Олександрович — солдат, гранатометник штурмового відділення. Народився 10 січня 1986 року; проживав у селі Чорбівка Білицької громади.

Юрій Шкуропацький6 липня 2025 року помер старший сержант Шкуропацький Юрій Григорович Народився 11 липня 1972 року в селi Великі Сорочинці (Полтавська область). Навчався у школі в Києві, згодом закінчив ПТУ №43 із відзнакою (монтажник радіоелектронної апаратури). Проходив строкову службу 1990–1992 рр., був приватним підприємцем. Учасник Революції Гідності (2014). Брав участь в АТО 2015–2016 рр. З перших днів повномасштабного вторгнення 2022 року захищав урядовий квартал Києва, від 16 серпня 2022 року — в обороні Донеччини;

у вересні 2022 року отримав тяжкі поранення і три роки боровся за життя. Залишилися син та дві доньки.

Станіслав Куч25 березня 2026 року під час виконання бойового завдання в районі міста Костянтинівка Краматорського району Донецької області загинув Куч Станіслав Іванович — солдат, оператор БПЛА розвідувального батальйону. Народився 18 жовтня 1983 року в селі Піски Лубенської громади. Закінчив ЗОШ у рідному селі та ПТУ №12 у Лубнах (професія маляр-штукатур). Працював на ПП «Лубнимаш», ПрАТ «Харківпродмаш» та на будівництві в Києві. У ЗСУ з 2025 року. Залишилися батьки, сестра, дружина та діти.

Олексій Кошовий15 травня 2026 року під час виконання бойового завдання в Дніпропетровській області загинув Кошовий Олексій Васильович — старший солдат, стрілець-помічник гранатометника десантно-штурмового відділення. Народився 4 вересня 1982 року; проживав у селі Сухоносівка Машівського району. Закінчив місцеву школу у 1998 році та Карлівське ПТУ №50 у 2001 році. Призваний 14 жовтня 2025 року.

Дмитро Гундер24 травня 2026 року під час виконання бойового завдання на сході України загинув

Гундер Дмитро Русланович — капрал Об’єднаної штурмової бригади Національної поліції України «Лють». Народився 10 квітня 1998 року в Кременчуці. Закінчив гімназію №22 та Кременчуцький льотний коледж НАУ. У квітні 2025 року приєднався до бригади «Лють», служив у батальйоні спецоперацій «Еней», з 1 січня 2026 року — у штурмовому полку «Сафарі». Нагороджений нагрудним знаком «Золотий хрест» та медаллю «За оборону України». Залишилися мати, дружина та дворічний (згідно з даними — двомісячний на момент повідомлення) син.

Юрій Підгірний3 червня 2026 року внаслідок ураження FPV-дроном поблизу міста Костянтинівка Краматорського району Донецької області загинув Підгірний Юрій Олександрович — сержант, помічник командира взводу матеріального забезпечення танкового батальйону. Народився 12 квітня 2000 року в селі Судіївка Полтавського району. Навчався у місцевій школі, потім закінчив електрорадіотехнічний ліцей у Полтаві (спеціальність «електротехнік»). Працював у ДП «Полтаванафтогазгеологія». Добровільно підписав контракт із ЗСУ у 2021 році; у 2022 році зазнав тяжкого поранення,

після лікування повернувся до служби. Залишилися батьки, троє братів і сестра.

Володимир Власенко9 червня 2026 року внаслідок авіаудару в Запорізькій області загинув Власенко Володимир Юрійович — солдат, стрілець штурмового спеціалізованого відділення. Народився 5 грудня 1974 року, проживав у Полтаві. У 1990 році закінчив ЗОШ №23, пізніше здобув фах у Полтавському ПТУ №9. Призваний до ЗСУ 13 листопада 2025 року.

Валерій Бурлаєнко19 червня 2026 року під час виконання службових обов’язків у Дніпропетровській області помер Бурлаєнко Валерій Вікторович — старший лейтенант медичної служби, ординатор лікувального відділення медичної роти. Народився 4 липня 1968 року в селі Ковалівка Полтавського району. У 1995 році закінчив Полтавську медичну стоматологічну академію за спеціальністю «патологічна анатомія і наркологія». Працював лікарем; призваний 12 лютого 2022 року. Залишилися дружина та двоє дітей.

Артем Трохименко19 червня 2026 року під час виконання бойового завдання в Донецькій області загинув Трохименко Артем Володимирович — солдат, оператор безпілотних літальних апаратів.

Народився 30 жовтня 1994 року в Полтаві. Навчався у загальноосвітній школі №11 та Полтавському ПТУ №23 (зварювальник). Працював за фахом, займався спортом, грав у футбол. Призваний у серпні 2024 року.

Микола Петраченко21 червня 2026 року внаслідок артилерійського обстрілу в районі села Уди Богодухівського району Харківської області загинув Петраченко Микола Володимирович Народився 8 липня 1999 року; проживав у селі Герасимівка Семенівської громади. Навчався в Устимівській ЗОШ та у ПТУ №26 міста Кременчук. Працював у компанії «Астарта-Київ» у Глобиному. Мобілізований у серпні 2024 року. Залишилися батьки, дружина та двоє синів.

Петро Гросул25 червня 2026 року під час виконання бойового завдання в районі села Сергіївка Покровського району Донецької області загинув Гросул Петро В’ячеславович — військовослужбовець 152-ї окремої єгерської бригади імені Симона Петлюри. Народився 15 жовтня 1995 року в селі Кирияківка Глобинської громади. Навчався в Опришківській ЗОШ та у ВПУ №17 в Кременчуці. Працював автослюсарем у місті Дніпро, займався сільським господарством,

був патронатним вихователем. Мобілізований 6 січня 2026 року; 22 квітня 2026 року нагороджений нагрудним знаком «9 армійський корпус». Залишилися батьки, сестра та донька.

Євгеній Ярмоленко26 червня 2026 року внаслідок атаки ворожого безпілотника в районі села Болдирівка Куп’янського району Харківської області загинув Ярмоленко Євгеній Володимирович — молодший сержант, сапер інженерних військ. Народився 16 січня 1969 року в Миргороді. Закінчив Миргородську спецшколу №5 та музичну школу; мав широку ерудицію, іграв на фортепіано та гітарі, захоплювався історією, картографією і ІТ. Закінчив Київський державний інститут культури. Працював у відділі культури Миргорода, мав досвід роботи за кордоном і у будівництві. Нагороджений грамотою бригадного генерала. Залишилися батьки, молодша сестра, дружина та дві доньки.

Віктор Корнієнко29 червня 2026 року в місті Київ внаслідок тяжкої хвороби помер Корнієнко Віктор Дмитрович — командир відділення управління зенітно-ракетної бригади. Народився 22 лютого 1970 року. Проживав у селі Мостовівщина Білоцерківської громади Полтавської області.

У цивільному житті працював в органах місцевого самоврядування, обирався головою місцевих сільрад; колеги згадують його як енергійного й справедливого керівника.

Володимир Баличев30 червня 2026 року помер військовослужбовець Баличев Володимир Акимович Народився 15 липня 1972 року, мешкав у Кременчуці. Навчався у Кременчуцькій гімназії №18.

Михайло Деряга30 червня 2026 року, захищаючи небо від ворожих безпілотників в районі села Старицьківка Коломацької громади Полтавського району, загинув Деряга Михайло Васильович — молодший сержант, старший повітряний стрілець вертолітної ланки вертолітної ескадрильї. Народився 3 лютого 1989 року в селі Андріївка Нехворощанської громади. Навчався у Соколовобалківській середній школі, закінчив Полтавський професійний ліцей (спеціальність електромонтер). Проходив строкову службу у 95-й окремій аеромобільній бригаді. Працював у поліції, на залізниці в Донецьку, потім на заводі «Азовсталь» у Маріуполі; після повномасштабного вторгнення переїхав до Соколової Балки, долучився до добровольчого формування громади, пізніше працював механіком у Полтавській газонафтовій компанії. 26 вересня 2023 року добровільно підписав контракт із ЗСУ. Залишилися брат, дружина та син.

Олексій Гамлявий2 липня 2026 року під час виконання обов’язків військової служби загинув Гамлявий Олексій Миколайович Деталі щодо життєвого шляху та роду занять були оприлюднені місцевими органами влади.

Додаткова інформаціяІмена, фотографії та докладніші біографії інших загиблих бійців, життя яких було пов’язане з Полтавською областю, доступні для подальшого ознайомлення.

Червень, Культура, квартал, Широкий, школа

Читайте ще