Жінка з Полтави у 2023 році отримала на власні банківські рахунки понад 7 мільйонів гривень через P2P‑перекази, але не задекларувала цей дохід. Після документальної перевірки контролюючий орган нарахував їй податкові зобов'язання та штрафи, однак суд першої інстанції скасував ці рішення через процесуальні порушення, а апеляційний суд пізніше відновив стягнення.
Підставою для перевірки стала інформація від Національного банку України. З'ясовано, що протягом 2023 року полтавка регулярно отримувала перекази «картка‑картка» від інших фізичних осіб на рахунки в різних банках загальною сумою 7 057 174 гривні.
Оскільки вона не подала декларацію про майновий стан і доходи, фіскали провели документальну позапланову невиїзну перевірку. Контролюючий орган дійшов висновку, що регулярні надходження значних сум від різних осіб без документального підтвердження походження мають розглядатися як оподатковуваний дохід.
За результатами нарахувань полтавці визначили 18% податку на доходи фізичних осіб (1,27 млн грн), 1,5% військового збору (105 тис. грн) та штрафні санкції. Загальна сума боргу перед державою склала 1 728 646 гривень.
Розгляд справи в суді першої інстанції та процесуальні зауваженняНе погоджуючись із нарахуваннями, жінка звернулася до суду. У березні 2026 року Полтавський окружний адміністративний суд скасував податкові повідомлення‑рішення, виявивши низку порушень у діях контролюючого органу.
- Суд перевірив наявність наказу про уповноважених осіб на сайті податкової з використанням сервісу web.archive.org і не знайшов відповідного документа. Представники податкової оскаржували придатність цього сервісу як доказу, посилаючись на вибіркове копіювання сторінок.
- Свідок від податкової повідомила, що офіційну копію запиту для адвоката позивачки виготовляла не з паперового оригіналу, а зі сканованої копії з внутрішньої системи документообігу.
- Конверт із вимогою, який повернувся з пошти неврученим, працівники податкової розкрили самостійно (за їхніми словами, «для збереження оригіналу»). Через це суд не зміг достеменно встановити, чи містив документ гербову печатку на момент його відправлення, чи вона була проставлена пізніше.
- Представниця податкової стверджувала, що відповіді адвокатові надсилали лише електронною поштою, проте керівник обласної ДПС на вимогу суду письмово підтвердив, що листи відправляли й звичайною поштою. Після цього свідчення представниці були визнані помилковими.
пояснення походження коштів є обов'язковимПопри скасування рішень у першій інстанції, податкова подала апеляційну скаргу. 7 липня 2026 року Другий апеляційний адміністративний суд у Харкові переглянув справу і повністю скасував рішення окружного суду.
Апеляція вказала, що proceduralні недоліки зі сторони контролюючого органу не звільняють платника від обов'язку сплатити податки, якщо він отримав 7 мільйонів гривень без документального підтвердження походження коштів. Суд також відхилив аргументи про нібито ненадсилання листів: податкова надсилала кореспонденцію на офіційну адресу реєстрації платника, а відповідальність за своєчасне отримання пошти лежить на отримувачі.
Оскільки позивачка не надала ні до податкової, ні до суду жодних документів, що підтверджували б непідприємницький характер отриманих коштів, апеляційний суд залишив у силі стягнення до бюджету в сумі близько 1,7 млн грн.