Диканський районний суд ухвалив вирок жителю Полтави, який обіймав посаду старійшини місцевого збору релігійної громади «Свідків Єгови» та був обвинувачений у ухиленні від призову під час мобілізації. Суд визнав його винним за ст. 336 ККУ та призначив покарання з іспитовим строком.
Обставини справи та позиція обвинуваченогоЗа матеріалами справи, обвинувачений працює електромонтером в АТ «Полтаваобленерго» й від 1999 року є охрещеним служителем релігійної організації, а з 2016 року — старійшиною місцевого збору. 8 березня 2025 року він пройшов військово-лікарську комісію, яка визнала його придатним до військової служби. 10 березня йому під особистий підпис вручили «бойову» повістку з вимогою з’явитися 11 березня до територіального центру комплектування для направлення в навчальний центр.
У призначений день чоловік до військкомату не з’явився. Натомість він надіслав заяву поштою з проханням направити його на невійськову цивільну службу, пояснюючи це релігійними переконаннями: на його переконання, християни не повинні брати до рук зброю, навчатися воювати та вбивати.
У судовому засіданні обвинувачений не визнав свою вину, стверджуючи, що не відмовляється від громадянського обов’язку, а прагне служити державі виключно без зброї.
Правова аргументація та рішення судуНаприкінці березня територіальний центр комплектування надав обвинуваченому офіційну відповідь, у якій роз’яснив, що під час дії воєнного стану проходження альтернативної (невійськової) служби не передбачено. Після цього матеріали були передані до поліції та розпочато кримінальне провадження.
У вироку суд детально проаналізував доводи захисту та послався на Конституцію, Європейську конвенцію з прав людини й практику Верховного Суду. Суд підкреслив, що право на свободу віросповідання не є абсолютним і може обмежуватися в інтересах громадської безпеки. Також наголошено, що Закон України «Про альтернативну (невійськову) службу» не передбачає заміни служби для мобілізованих під час воєнного стану, а відмова від призову з релігійних мотивів у цей період тягне за собою кримінальну відповідальність.
- Право на сповідування релігії може бути обмежене через питання громадської безпеки.
- Закон про альтернативну службу не застосовується до мобілізованих під час воєнного стану.
- Ухилення від призову під час війни, навіть з релігійних підстав, передбачає кримінальну відповідальність.
Виходячи з цього, Диканський районний суд визнав чоловіка винним за ст. 336 ККУ і призначив покарання у вигляді трьох років позбавлення волі, але звільнив від його відбування з іспитовим строком на один рік. Протягом цього терміну він зобов’язаний регулярно відмічатися в органах пробації та не виїжджати за межі України без дозволу відповідних органів.
Рішення суду відображає баланс між гарантованими конституційними правами на віросповідання та вимогами законодавства в умовах воєнного стану, коли забезпечення обороноздатності держави має пріоритетний характер.