Колишній напівдержавний постачальник газу звернувся до колишніх і нинішніх абонентів із вимогами сплатити заборгованості, які, за твердженнями потерпілих, не відповідають дійсності. Люди, що ніколи не купували газ у «Полтавагаз збут», отримують претензії з погрозами судового стягнення та примусового виконання.
Як утворилася компанія та хто нею володієРаніше в Полтаві функціонувала єдина велика компанія — ПАТ «Полтавагаз» яка одночасно володіла мережами, обслуговувала прилади обліку й постачала газ. Після ухвалення 2015 року Закону «Про ринок природного газу» монопольну модель розділили: оператор мережі і постачальник повинні були працювати окремо. У липні 2015 року через це створили дочірнє підприємство — ТОВ «Полтавагаз збут» що зайнялося купівлею газу й виставлянням рахунків споживачам, тоді як материнська структура залишилася оператором мереж.
Кінцевими бенефіціарами АТ «Полтавагаз» та відповідно ТОВ «Полтавагаз збут» є представники родини Лелюків: Олексій Володимирович Лелюк володіє 42,51% акцій, а його батько Володимир Олександрович Лелюк — 26,01%. Разом вони контролюють понад 68,
5% акцій. Державі через АТ «НАК «Нафтогаз України» належить 25% акцій, решта — близько 6,5% — розпорошена між дрібними акціонерами.
Причини занепаду «Полтавагаз збуту» та фінансові наслідкиПісля запуску вільного ринку газу для населення в серпні 2020 року клієнти отримали право вільно обирати постачальника. Цей процес, який відбувається в електронному вигляді, відкрив шлях до масового переходу споживачів до конкурентів, насамперед до державного «Нафтогазу» який пропонував нижчі тарифи завдяки доступу до дешевшого ресурсу.
«Полтавагаз збут» опинився у складній ситуації: через високі ринкові ціни на купівлю газу, заборгованість населення та розрив у формуванні тарифу компанія накопичила великі борги перед оптовими постачальниками. Унаслідок цього в деякі періоди 2021 року підприємство фактично втрачає спроможність конкурувати й втрачає клієнтів. У вересні 2024 року компанія повністю припинила постачання газу населенню — близько 96 тисяч її абонентів автоматично перейшли до державного постачальника як до постачальника «останньої надії».
Фінансова звітність демонструє критичне становище:
у 2025 році виручка склала лише 31 тис. грн, у 2026 році — 0 грн. Накопичені зобов'язання перед контрагентами досягли 1,46 млрд грн а сукупний збиток — 1,41 млрд грн Наявне майно та кошти на рахунках компанії — близько 49,6 млн грн — становлять менше 4% від загального обсягу боргів, тому погашення заборгованостей у повному обсязі неможливе.
Через відсутність постійних надходжень «Полтавагаз збут» переключився на активну претензійну роботу та стягнення боргів, прагнучи покривати витрати на судові процеси, оплату юристів та утримання персоналу. За твердженнями постраждалих, у цьому процесі компанія іноді перевищує законні межі і пред'являє претензії навіть тим, хто ніколи не був її клієнтом.
Лист-підтвердження приєднання до «Нафтогазу» від 21 квітня 2021 року
Редакція отримала звернення від полтавця Едуарда Т., якого «Полтавагаз збут» у липні 2026 року через месенджер і поштою закликає сплатити нібито накопичений борг у розмірі 1279,17 грн Чоловік зазначив, що при введенні квартири в експлуатацію весною 2021 року одразу уклав договір з «Нафтогазом», а під час ремонту і до підключення опалення показники лічильника залишалися на нулі.
Нульові показники лічильника 25 квітня 2021 року
Документи, якими чоловік підтверджує перехід до «Нафтогазу» та відсутність споживання до цього моменту, не переконали працівників претензійного відділу «Полтавагаз збуту». Абоненту погрожують подати клопотання про видачу судового наказу — процедуру, за якої суд може ухвалити рішення без виклику відповідача, спираючись на матеріали, подані заявником.
У разі видання судового наказу у людини буде 15 днів, щоб подати заяву про його скасування. Якщо цей строк пропустити, судовий наказ можуть передати для виконання до Державної виконавчої служби або приватного виконавця, які мають повноваження:
- блокувати банківські картки та рахунки;
- строково стягувати кошти із зарплати або пенсії;
- накладати арешт на майно у разі великого боргу.
Претензія від «Полтавагаз збуту» з вимогою погасити «борг» у 1279,17 грн
На практиці абонент стикається з перешкодами для досудового врегулювання: контактна особа, вказана в документах претензійного відділу, не проводить прийому громадян; юридична адреса компанії на Козака, 2а перебуває на закритій охоронюваній території;
у абонентському відділі на Шевченка, 80 відмовляються реєструвати заперечення з вхідним номером, пропонуючи його «передати». Усна обіцянка передачі документів судом не визнається, тому для захисту своїх прав людям радять надсилати заперечення рекомендованим листом і зберігати квитанцію як доказ надсилання.
У підсумку постраждалому довелося офіційно відправити лист-заперечення з пакетом документів, що підтверджують перехід до «Нафтогазу» та нульові показники лічильника до моменту фактичного використання газу. Розгляд справи може затягнутися і вимагатиме часу та додаткових витрат, тож для деяких отримання претензій у кілька тисяч гривень є стимулом погодитися з вимогою, щоб уникнути моральних і часових витрат на судові суперечки.
За словами потерпілих, подібні випадки не поодинокі: працівники «Полтавагаз збуту» іноді тиснуть на людей, у тому числі на старших за віком, незважаючи на наявність доказів того, що вони справно платили іншому постачальнику. Це створює ризики необґрунтованих списань та зайвих витрат для споживачів.
Наразі ситуація залишається невирішеною для багатьох мешканців Полтави: через масову заборгованість, відсутність ринкових доходів та мінімальні активи «Полтавагаз збут» скористався інструментами претензійної роботи, які часом перетинають межі законності, загрожуючи добросовісним споживачам судовими процедурами та примусовим виконанням.
