У Полтавській області підбили підсумки роботи центрів первинної медичної медичної допомоги та сімейних лікарів за перше півріччя 2026 року, зосередивши увагу на профілактиці, ранньому виявленні хвороб і супроводі пацієнтів із груп ризику. На порядку денному НСЗУ були питання доступності обстежень та ефективності роботи з хронічними хворими.
Під час зустрічі з головою Національної служби здоров’я Наталією Гусак та керівником обласного департаменту охорони здоров’я Віктором Лисаком аналізували як успішні практики, так і проблемні напрямки в роботі первинки області.
Досягнення громад
- У громадах Глобинського, Зіньківського, Гадяцького, Чорнухинського та Заводського центри первинної медичної допомоги забезпечили проведення щонайменше чотирьох оглядів лікарем для 97% дітей віком до одного року протягом першого року життя, що свідчить про належний догляд у ранньому віці.
- Полтавщина випередила загальнонаціональний показник скринінгу серед пацієнтів із груп ризику: 34,1% обстежених проти 30,4% по Україні. У лідерах за охопленням — Котелевський, Машівський та Опішнянський центри первинної медичної допомоги, а також ЦПМСД №1 Кременчука та ЦПМСД №2 Полтави.
- Як позитивний приклад відзначили Решетилівську громаду, де пункти скринінгу облаштували на базі колишніх ФАПів, а кожен сімейний лікар отримав чіткий план обстежень для пацієнтів із груп ризику.
Разом із тим наголосили на необхідності посилити онкологічний скринінг — зокрема направлення пацієнтів на обстеження щодо раку молочної залози та колоректального раку мають стати пріоритетом у роботі первинки.
Найбільш тривожним виявився стан супроводу серцево-судинних захворювань. Аналіз показав, що після перенесеного інсульту чи інфаркту міокарда вкрай мало пацієнтів звертаються до свого сімейного лікаря протягом наступного року. Багато людей залишаються без системного контролю факторів ризику та регулярного доступу до програми «Доступні ліки», хоча саме такий супровід потрібен для зниження повторних ускладнень.
«Не вистачає головного — персональної відповідальності. Головне, щоб у центрі уваги було здоров’я пацієнтів»
Голова НСЗУ наголосила на зміні підходу до роботи сімейного лікаря: замість очікування звернень необхідна активна робота — запрошення пацієнтів із груп ризику на обстеження й системний медичний супровід. Такий підхід має поліпшити профілактику хронічних захворювань і зменшити кількість ускладнень серед мешканців області.
