Господарський суд Полтавської області частково задовольнив позов Мартинівської сільської ради і зобов’язав ТОВ «БВС Ритейл» відпустити оплачений дизель, який був заблокований на паливних талонах. Рішення стало одним із перших судових прецедентів після масових відмов мереж АЗС обслуговувати паливні картки громад на тлі раптового стрибка цін.
Суть спору і позиції сторінКонфлікт розпочався після укладення 19 січня 2026 року двох договорів між Виконавчим комітетом Мартинівської сільської ради та ТОВ «БВС Ритейл» на постачання талонів на бензин А-95 та дизельне паливо з терміном дії карток один рік. Громада повністю оплатила товар, але вже в березні постачальник запропонував розірвати угоди через зростання закупівельних цін.
Сільська рада відмовилася розривати договори і в кінці березня погодилася на додаткові угоди про підвищення вартості. Попри це, у травні постачальник надіслав листа з повідомленням про неможливість подальшого постачання дизельного палива, а доступ до заправки по картках було заблоковано.
У результаті на балансі громади залишилися неоплачені або невикористані талони:
540 літрів дизеля (понад 27 тисяч гривень) та 440 літрів бензину А-95 (понад 21 тисячу гривень). Мартинівська сільрада звернулася до господарського суду з вимогою зобов’язати постачальника фізично відпустити оплачене паливо. Представники компанії судовий процес ігнорували і не надали письмових пояснень.
Рішення суду та його мотивиСуддя Ігор Пушко, проаналізувавши докази, прийшов до висновку про часткове задоволення позову, розділивши питання дизеля й бензину через відмінність доказової бази. У матеріалах справи був травневий лист, де компанія офіційно відмовлялася постачати дизель за умовами договору, що й дозволило суду визнати односторонню відмову незаконною та зобов’язати ТОВ «БВС Ритейл» відпустити 540 літрів дизельного палива.
Водночас вимогу щодо 440 літрів бензину А-95 суд відхилив. Причина — відсутність у позовній справі поштових квитанцій або інших документальних підтверджень відправлення претензії з вимогою розблокувати талони на бензин. У травневому листі компанії йшлося лише про дизель, тому суд не виявив достатніх доказів блокування бензину.
Окрім цього,
суд зобов’язав компанію компенсувати часткові судові витрати Мартинівській сільраді в розмірі 1484 гривні
Рішення підкреслює, що навіть за умов ринкових змін постачальник не має права односторонньо припиняти виконання контракту без відповідного документального обґрунтування.
Судова справа також виявила слабке місце громад — недостатню доказову документацію. Через відсутність поштових квитанцій щодо вимог розблокувати талони на бензин громада не змогла довести порушення в тій частині.
Щоб уникати подібних ризиків у майбутньому, органам місцевого самоврядування рекомендують ретельно фіксувати кожен крок у спорах із постачальниками: надсилати претензії з описом вкладень, зберігати поштові квитанції, вимагати від АЗС письмові відмови або складання актів про неможливість обслуговування карток.
Як практична альтернатива, запропонована раніше міським головою Кременчука Віталієм Малецьким, — закупівля власних металевих ємностей-резервуарів для зберігання палива, що дає змогу сформувати фізичний резерв і зменшити залежність від талонної системи та можливих маніпуляцій з цінами з боку приватних постачальників.
Кейс Мартинівської сільради має прикладний характер для громад Полтавської області: він демонструє можливість судового захисту прав місцевого самоврядування при дотриманні належної документальної практики та підкреслює необхідність посиленої юридичної підготовки при укладанні й виконанні паливних контрактів.