Самотужки вивчив декілька іноземних мов та мріяв здійснити навколосвітню подорож. Сьогодні у Полтаві попрощалися з молодшим сержантом Сил спеціальних операцій ЗСУ Максимом Афанасьєвим. Яким його запамятали рідні та друзі — у нашому сюжеті.
У Полтаві попрощалися із захисником України, молодшим сержантом Максимом Афанасьєвим.
Змалечку було помітно — Максим особливий хлопець. Гарно навчався, мав хист до вивчення іноземних мов. Самотужки вивчав англійську, французьку, іспанську мови. Його головна мрія — здійснити навколосвітню подорож, — розповідає подруга родини воїна Марина Дєєва. Додає: Максим встиг пожити у Франції та Іспанії.
Марина Дєєва, друг родини Максима Афанасьєва На березі Атлантичного океану викарбував слово — Писарівщина, це мала його батьківщина, це наше маленьке село Диканського району. А 24 лютого 22-го року в перші години зібрав речі в Іспанії і приїхав захищати свою рідну країну. А Іспанія його запам’ятала — він був марафонщиком, шпальти іспанських газет неодноразово публіковала його фото, в нього були рекорди, він 42 км пробіг за 3 години 48 хв.
Максим мені як рідний син,
був щирим і любив батьківщину, — розповів дядько Максима Афанасьєва Валерій Мізаріцький.
Валерій Мізаріцький, дядько Максима Афанасьєва Останні слова, які він прислав у смсці матері — Слава Україні. В перші дні пішов, міг би в Іспанії залишитися, з перших днів війни тут, в Україні. Побував в усіх гарячих точках — Роботине, острови в Херсоні, агрегатний завод, Сріблянськ. На таких людях тримається наша держава.
Максим Афанасьєв служив у військовій частині А2772 Сил спеціальних операцій ЗСУ. Під час служби був удостоєний відзнаками президента, міністра оборони та головнокомандувача ЗСУ.
— Відданий присязі на вірність українському народу, мужньо виконавши службовий обов’язок — молодший сержант Афанасьєв Максим Анатолійович загинув 28 серпня 2026 року під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Гай, Дніпропетровської області.
Чин відспівування пройшов у Свято-Успенському кафедральному соборі.
Євген Телішевський, протоієрей Ми повинні пам’ятати воїнів, завжди за них молитися. Нашому герою Максиму — слава. Слава Україні — Героям слава.
Поховали воїна у Диканці, йому назавжди 43 роки.
