Учасники форуму обговорили, як формувати культуру доброчесності на рівні місцевого самоврядування.У Лубнах відбувся перший Регіональний форум доброчесності «Від принципів — до практичних дій». Учасники з 35 громад семи областей України обговорили, як формувати культуру доброчесності на рівні місцевого самоврядування.
Про це повідомили організатори форуму.
Захід відбувся 11 вересня в межах проєкту «ВСІМ. Формування культури доброчесності в громадах». Учасники говорили про довіру, відповідальність мешканців і практичні інструменти для розвитку прозорого врядування.
Місце проведення форуму було символічним: у 1591 році Лубни отримали Магдебурзьке право — традицію міського самоврядування, що передбачала власні правила співіснування, відповідальність громади та участь мешканців в управлінні містом.
«Магдебурзьке право — це кодекс співжиття жителів, які полегшували та покращували врядування», — зазначив Зьорен Гербст керівник відділу підтримки багаторівневої системи врядування «U-LEAD з Європою».
Зьорен Гербст керівник відділу підтримки багаторівневої системи врядування «U-LEAD з Європою».
За його словами, сучасні принципи доброчесності та самоврядування мають глибоке європейське коріння. «Це ще раз доводить, що процес асоціації України як члена в ЄС та імплементація всіх реформ, про які ми говоримо — реформи доброчесності, децентралізації — не щось нове, а має багатостолітню історію, що здавна пов'язувала Україну з європейськими країнами», — наголосив Зьорен Гербст. — «Але для того, щоб впроваджувати справжню стійку демократію, нам потрібна довіра. Це те, що тримає все і всіх разом».
Саме громади, де люди щодня взаємодіють із місцевою владою та отримують публічні послуги, є одним із ключових рівнів, де закладаються сталі зміни.
Що думають самі мешканці?Під час форуму презентували результати комплексного дослідження культури доброчесності в громадах, проведеного в межах проєкту «ВСІМ».
У дослідженні взяли участь 3371 респондент із 330 громад України. При цьому 70,6% вважають, що відповідальність за доброчесність у громаді несуть усі її мешканці та кожен особисто.
Цей результат показує: доброчесність — значно ширша за запобігання корупції чи дотримання формальних вимог.
Йдеться про довіру, справедливість, відповідальність і готовність діяти відповідно до задекларованих цінностей — від сім’ї до органів місцевого самоврядування.
«Ми бачимо, що є запит на розбудову доброчесності. Уже за пів року проєкту до його активностей — навчань, опитувань та інших заходів — долучилися 619 унікальних громад і понад 5 тисяч людей», — розповіла Олена Хмельник, керівниця проєкту «ВСІМ», експертка зі стратегічного розвитку.
Олена Хмельник, керівниця проєкту «ВСІМ».Від розмови — до дійУчасники форуму працювали не лише з результатами дослідження, а й із практичними викликами громад.
Під час панельної дискусії «План дій – як подолати виклики, які на сьогодні існують для формування культури доброчесності в громадах» говорили про конкретні кроки для формування культури доброчесності. Окрему увагу приділили культурі викривання — тому, як повідомлення про корупцію можуть бути інструментом захисту громади, а не загрозою для неї.
Під час воркшопу «Комунікація для розбудови довіри» учасники шукали способи говорити з мешканцями про доброчесність так, щоб ця тема ставала частиною щоденного життя громади.
Перший регіональний форум став простором для обміну досвідом і пошуку практичних рішень. А його головний висновок — культура доброчесності не формується одним документом чи рішенням. Вона починається з щоденних практик, довіри та відповідальності кожного.
Форум у Лубнах об’єднав представників 35 громад із семи областей — Полтавської, Харківської, Сумської, Дніпропетровської, Донецької, Луганської та Чернігівської і став початком регіонального діалогу.
29 вересня відбудеться другий регіональний форум доброчесності у місті Стрий А значить — і нові зустрічі, обмін досвідом і спільна робота над тим, щоб доброчесність стала не декларацією, а щоденною практикою громад.
Регіональний форум відбувся в межах проєкту «ВСІМ. Формування культури доброчесності в громадах», який реалізується Агенцією відновлення та розвитку у партнерстві з Фундацією інституційного розвитку за підтримки «U-LEAD з Європою», що спільно фінансується Європейським Союзом та його державами-членами Німеччиною, Данією, Францією, Австрією, Польщею та Словенією.
