Шостий апеляційний адміністративний суд скасував рішення суду першої інстанції та повністю відмовив у позові першої проректорки Полтавського державного аграрного університету Валентини Аранчій до Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК). Посадовиця прагнула оскаржити довідку за результатами повної перевірки декларації за 2023 рік, у якій НАЗК виявило розбіжності на понад 1,7 млн грн і ознаки недостовірного декларування, що могло становити підставу для кримінального провадження.
Перевірка, завершена в липні 2023 року, охопила офіційні доходи проректорки за рік у сумі 1,02 млн грн (заробітна плата, пенсія та сумісництво) і задекларований продаж трьох квартир у Полтаві загальною вартістю 19,7 млн грн. Загалом задекларовані доходи становили понад 20,7 млн грн.
Під час аналізу операцій з нерухомістю НАЗК виявило ознаки їхньої удаваності та фіктивності з метою легалізації коштів невстановленого походження (ст. 209 КК України). Серед аргументів агентства були такі обставини:
- покупці квартир не мали реальної фінансової спроможності придбати майно за заявленими цінами — їхні офіційні доходи за життя становили 62 грн та близько 2,8 млн грн;
- ціни продажу були явно завищені: один об'єкт продано за 12 млн грн, тоді як експертна оцінка визначала його вартість у 5,6 млн грн, а ринкова ціна аналогічних квартир на профільних сайтах становила приблизно 4,57 млн грн;
- в декларації Валентина Аранчій не вказала реальних покупців і зазначила як джерело доходу нотаріуску, яка лише посвідчувала угоди, але не підтверджувала факту отримання коштів.
що задекларовані доходи від цих сумнівних операцій були використані як обґрунтування походження коштів для придбання трьох квартир у Варшаві на суму понад 15,2 млн грн та на інші значні витрати. Зокрема, у 2023 році проректорка витратила більше ніж 1,3 млн грн на закордонні поїздки до курортів і європейських міст — Карлові Вари, Відня, Лондона, Варшави, Вальядоліда та Светі-Власа — а також на покупки у магазинах преміум-брендів (Louis Vuitton, Hugo Boss, Marina Rinaldi), не надавши доказів службового характеру таких відряджень.
За підрахунками НАЗК, максимально можливі заощадження декларантки на кінець 2023 року з урахуванням усіх підтверджених доходів не перевищували 6,99 млн грн. Натомість у декларації було вказано 8,36 млн грн активів, зокрема:
- готівка — 790 тис. грн, 70 тис. доларів США (приблизно 2,66 млн грн) та 113 тис. євро (приблизно 4,77 млн грн);
- коштів на рахунках — 11,9 тис. грн, 4 євро та 12 926 злотих (приблизно 125,8 тис. грн).
а не фактичне отримання грошових коштів. За оцінкою НАЗК, загальна сума розбіжностей з достовірними даними досягла приблизно 1,7 млн грн.
Висновки апеляційного суду щодо процедури перевіркиКолегія суддів визнала, що суд першої інстанції розглянув справу поверхово й не дослідив усі докази на підтвердження правомірності дій НАЗК. Апеляція підтвердила, що агентство законно продовжило строк перевірки декларації: відповідну доповідну підготували вчасно, а декларація була відібрана для перевірки автоматично на підставі оцінки ризиків у ході логічного та арифметичного контролю.
Суд також не погодився з доводом позивачки про нібито незнання нею вартості окремого майна, зокрема земельної ділянки площею 342 м² у Полтаві в мікрорайоні Павленки. НАЗК встановило, що ділянка була отримана нею в січні 2020 року за договором дарування, у якому вартість зазначеною була 10 тис. грн, а ці відомості містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Крім того, у декларації не було зазначено садовий будинок у кооперативі «Нива-2», який мав бути вказаний як об’єкт незавершеного будівництва.
Рішення апеляції та правова перспективаАпеляційний суд також відзначив, що Валентина Аранчій не надала переконливих доказів того, що її закордонні поїздки 2023 року були службовими відрядженнями, за які роботодавець відшкодовував витрати на готелі, квитки та інші послуги. Суд погодився з висновками НАЗК про сумнівний характер продажу трьох полтавських квартир за 19,7 млн грн, констатувавши наявність ознак фіктивності операцій: брак фінансової спроможності покупців, значне завищення цін і відсутність свідчень отримання коштів.
Колегія підкреслила, що оскаржити результати перевірки в суді можливо, але самої незгоди з висновками НАЗК недостатньо — позивач має довести, що Агентство порушило закон або що його висновки помилкові. Оскільки Валентина Аранчій не довела порушень своїх прав, апеляційний суд скасував рішення суду першої інстанції та повністю відмовив у позові. Протягом місяця посадовиця має право подати касаційну скаргу на це рішення до Верховного Суду.
