Факти, про які свідчать не лише світлини
Тиждень невизначеності, страху, відчаю та роздумів про майбутнє. Саме так минули сім днів для мешканців Кременчука, чиї будинки постраждали від російського ракетного обстрілу вранці 7 жовтня.
Двір, який того дня нагадував кадри з фільму про апокаліпсис, для багатьох містян назавжди залишиться в пам’яті. Сотні кременчужан прийшли подивитися на наслідки російської атаки на вулицях рідного міста. Дехто наважився побачити все на власні очі лише згодом.
Найважче було і залишається тим, хто жив у пошкоджених будинках і продовжує жити там зараз. У перші дні після обстрілу багато людей боялися залишатися у власних оселях. Кожен незрозумілий гуркіт чи сигнал повітряної тривоги мимоволі викликав страх.
Про це авторка матеріалу знає не лише з повідомлень у ЗМІ, адже сама продовжує жити в одному з постраждалих будинків. Розмови із сусідами, звичне, але тепер зовсім не формальне запитання «Як ви?» дають змогу зрозуміти, що переживає кожен. Коли бачиш усе на власні очі й щодня спілкуєшся з людьми, біль сусідів перестає бути просто історією з новин.
У когось діти досі оговтуються від потужного звуку вибуху й лягають спати лише тоді, коли батьки поруч. Хтось продовжує ночувати в рідних та знайомих, адже з настанням темряви повертається паніка. А ще в цих будинках мешкали внутрішньо переміщені особи, яких війна наздогнала навіть у Кременчуці.
«Мені б бульдозер на п’ятий поверх, аби весь мотлох, цеглу та все, що залетіло, він разом скинув униз», — ділиться літня жінка.
Вона розповідає, що досі знаходить уламки у власній квартирі: на підлокітниках крісла, на телевізорі, який попри пошкодження продовжує працювати, і навіть у стіні, що відділяє її помешкання від сусідського. Жінка разом із чоловіком дивом залишилася живою. Того ранку сусідка наполягла, щоб вони спустилися вниз.
У декого уламки досі залишаються в побутових речах, ліжках та одязі. Вони влучали в предмети розпеченими, залишаючи по собі пошкодження та нагадування про пережите.
Теплі й сонячні вихідні стали для мешканців району днями великого прибирання. Із квартир продовжували виносити уламки цегли, віконні рами, лутки, двері, побутову техніку, покручену вибуховою хвилею,
посуд та інші пошкоджені речі.
А далі все було майже як у старих фільмах: вибивали килими, розвішували на мотузках білизну. В одних у руках були молотки, інші бралися за пилки. Кожен намагався бодай трохи впорядкувати свою оселю, де замість вибитих вікон тепер плівка або OSB-плити.
Окреме завдання постало перед мешканцями верхніх поверхів: прибрати наслідки обстрілу на дахах. Більшість цих будинків перебувають в управлінні ОСББ. Тож, попри допомогу комунальних служб, мешканцям доводиться власними силами повертати своїм оселям бодай частину колишнього вигляду.
Напередодні ввечері я прогулялася двором, який за цей тиждень помітно змінився. Він уже не такий, яким був до вибуху, але й не нагадує того місця, яке мешканці побачили вранці 7 жовтня.
Я також зайшла до під’їздів, де вікна вже не зяють чорними отворами. Утім, сліди обстрілу досі помітні: перекошені двері ліфтів, сліди від уламків на стінах. Достатньо поглянути на вирвані віконні рами, щоб уявити силу вибухової хвилі.
Чим зараз живуть містяни? Поступово оговтуються від пережитого, але найбільше переймаються відновленням будинків.
Адже попереду дощова осінь, а за нею — зима.
У під’їздах досі залишаються незасклені вікна, а в деяких квартирах немає радіаторів опалення. Через це серед мешканців ширяться побоювання щодо можливих проблем із централізованим опаленням. Жителі верхніх поверхів непокояться через пошкоджені уламками дахи. Є також пошкодження фасадів і часткові руйнування несучих стін. Як і коли розв’язуватимуть усі ці проблеми, поки що невідомо.
Мешканці сподіваються, що міська влада, як і обіцяла допоможе хоча б частково розв’язати найнагальніші питання. Адже відновити пошкоджені будинки власним коштом і в стислі строки для співвласників ОСББ — завдання, яке багатьом не під силу.
А поки дорослі думають, як відновити пошкоджене житло, дітлахи вже освоюють новий майданчик, облаштований на місці покинутої будівлі. Навколо — понівечені автомобілі. Поруч із ними поступово з’являються й інші машини: ті, які вдалося врятувати.
Нагадаємо, трагічна ніч у Кременчуці: внаслідок російського удару загинула жінка
У Кременчуці 59 людей звернулися по медичну допомогу після обстрілу: скільки виплатили кожному з них
У Кременчуці 8 жовтня оголосили Днем жалоби за загиблими внаслідок ворожої атаки
Олена Синтюрина
Фото авторки
