Зупинка великих українських металургійних підприємств фактично перевернула ринок: країна, яка була експортером металопродукції, опинилася перед необхідністю імпортувати арматуру. У Полтаві забудовники вже фіксують стрибок цін майже на 40% та дефіцит базових матеріалів, що ускладнює графіки робіт і підвищує собівартість проєктів.
Через припинення роботи доменних печей і скорочення випуску прокату компанії змушені переглядати плани постачань. Місцеві підрядники повідомляють про зростання витрат і затримки через брак металопродукції, а також додаткові витрати на логістику й заміну комплектуючих.
Депутат Полтавської міськради та директор ТОВ «Будівельна компанія „Комбінат виробничих підприємств“» Сергій Іващенко пояснює, що ключовими факторами удару по галузі стали різке подорожчання арматури та порушення транспортної інфраструктури.
«Ціна арматури наразі складає 49-50 тис. грн за тонну, хоча до цього цінник був 34-35 тис. грн з ПДВ. Ще можна вивозити готову продукцію зі складів, але тут постає чергова проблема — логістика. Кількість тепловозів скоротилася, транспортувати вантаж з Кривого Рогу — це вже окрема пригода»
— зазначає Іващенко.
За його словами, забудовникам доводиться шукати арматуру на зовнішніх ринках — передусім із Польщі, Туреччини та Румунії — де ціни нині близькі до 50 тис. грн за тонну. Це тягне за собою додаткові витрати на доставку: перевезення залізницею залишається більш економним за вантажівки, проте дефіцит тяги та зростання тарифів підвищують загальні логістичні витрати. Падіння курсу гривні робить імпорт ще дорожчим, а здорожчання дизпалива відображається на вартості цементу та газоблоків.
Всеукраїнський контекстПолтавський ринок відображає загальнонаціональну кризу металургії. Прицільні російські удари по інфраструктурі й проблеми з енергопостачанням призвели до зупинки печей на ключових підприємствах групи «Метінвест», «Інтерпайп» та «АрселорМіттал Кривий Ріг», яка оголосила про консервацію обладнання. Раніше АМКР та «Каметсталь» майже повністю задовольняли річну потребу України в арматурі (орієнтовно 770–900 тис. тонн), натомість після їхнього простою внутрішні запаси швидко вичерпуються, а ціни підскочили більш ніж на 30%.
Імпортна частка в структурі споживання металопродукції зросла до приблизно 47% упродовж трьох кварталів поточного року,
що змушує трейдерів переорієнтовуватися на постачальників з Туреччини, Китаю, Єгипту та Молдови. Проте швидкої та дешевої заміни українському металу немає: сухопутні кордони перевантажені, залізничні тарифи підвищуються, а експерти попереджають, що наявних складських залишків вистачить максимум на місяць.
Наслідки для забудовників і ринкуДля полтавських забудовників нинішні умови означають зростання собівартості проєктів, можливі затримки будівництва та перенесення термінів здачі об'єктів. Дефіцит матеріалів і дорожчі імпортні поставки підвищують фінансові ризики підрядників і девелоперів, а частина додаткових витрат врешті може бути перелаштована на кінцевих покупців або інвесторів. Поки ринок адаптується до нових ланцюгів постачання, бізнес відчуває тиск від логістичних обмежень і коливань валютного курсу.
Ситуація вимагає від учасників будівельного ринку оперативної перебудови ланцюгів постачання, ретельного планування закупівель та коригування фінансових моделей, щоб мінімізувати вплив дефіциту та подорожчання металопродукції на реалізацію поточних і майбутніх проєктів.