Цьогоріч до закладів професійно-технічної освіти Полтавської області вступили понад 4 тисячі осіб, що на 16% більше, ніж торік. Попри цей зріст, розвиток профтехосвіти гальмують невирішені питання з передачею майна та землі, а також штучні перешкоди з боку керівників деяких загальноосвітніх шкіл.
«Фактично, зараховано 4176 вступників, що становить 98% від запланованого обсягу. У порівнянні з попереднім роком кількість вступників збільшилася на 591 особу або 16%, що свідчить про зростання інтересу та мотивації молоді до здобуття професійних кваліфікацій».
Під час апаратної наради очільник обласного Департаменту освіти та науки Мирослав Костенко констатував позитивну динаміку вступної кампанії, але звернув увагу на системні перешкоди, які не дозволяють повною мірою використовувати потенціал профтехів у регіоні.
Перешкоди профорієнтації у школахНа нараді різко розкритикували практики, коли керівники шкіл, зацікавлені у збереженні статусу ліцею, обмежують доступ представників профтехосвітніх закладів до учнів. У школах, що опинилися на межі мінімальної чисельності,
адміністрації іноді намагаються "грудьми закрити двері" перед профорієнтаційними заходами, через що частину учнів примусово переводять у 10-й клас. Наслідком таких рішень стає зниження рівня підготовки та падіння позицій області в загальноукраїнських рейтингах за результатами НМТ через два роки. Представникам громад нагадали про необхідність відкривати школи для профорієнтації, щоб учні мали реальний вибір подальшого професійного шляху.
Питання майна і земельних ділянокОкремою проблемою для розвитку профтехосвіти лишається питання передачі майна та земельних ділянок училищ з державної у комунальну власність. Голова Полтавської обласної ради Олександр Біленький звернув увагу на блокування таких процесів через претензії контролюючих органів до окремих земельних ділянок та складні юридичні колізії.
Він навів приклад: «Що робити у випадку, як, наприклад, об'єднання Красногорівського і Решетилівського ліцеїв, де за Красногорівкою є певна земля, до якої прокуратура має запитання, і це зупинило весь процес. Решетилівський ліцей не може отримати наступний рівень акредитації...
Земля в освітянських закладах нам взагалі необхідна? Це питання привертає дуже багато уваги з боку контролюючих органів. Ми здобуваємо купу проблем з цим», — зазначив Біленький.
В обласній адміністрації пообіцяли, що Департамент освіти та науки протягом тижня проаналізує доцільність використання проблемних ділянок. Наголосили: землі сільськогосподарського призначення при училищах мають використовуватися перш за все для практичної підготовки студентів-аграріїв, а не як формальний ресурс для наповнення спецфондів або підставу для судових спорів.
Ефективне вирішення земельних і майнових питань, а також відкритість шкіл до профорієнтації, назвали ключовими умовами для подальшого зміцнення позицій профтехосвіти в області та забезпечення реального вибору для молоді.
