А на свої концерти, розповів нашому виданню художній керівник театру Михайло Косенко, учасники колективу запрошують людей, які цінують поезію та пісні зі змістом.
Михайло Косенко
Розкажіть про ваш театр: чому саме така назва і під якою метою об’єднані тут люди?
- Театр створювався під натхненням від поезії Булата Окуджави. Спочатку був задум зробити програму, присвячену Окуджаві. Потім я зустрів Інну Снарську, на її творчому вечорі я познайомився з іншими людьми, з якими потім ми цей театр і створювали.
Трохи неочікувано вийшло. Наступного, після зустрічі, дня ми зробили репетицію, через тиждень вже був концерт, перший спектакль. Всі, натхненні цим успіхом, вирішили продовжувати. А назву ми вигадали, виходячи з найзнаменитішого твору Б. Окуджави «Надежды маленький оркестрик под управлением любви». Залишили першу частину назви.
А як давно існує театр? Кому прийшла ідея, щоб це були не просто зустрічі, щоб це був саме театр на постійній основі?
- У мене було відчуття, що у всіх колег уже було бажання зробити театр. Те, що ми не зупинились і вирішили продовжувати,
було спільним рішенням. Не можна сказати, що хтось вигукнув: «Давайте робити», і всі пішли за ним. Коли у людей є внутрішнє розуміння того, що треба зробити, тоді це має відгук серед «співчуваючих», тоді можуть люди об’єднуватись. У даному випадку, Булат Окуджава зв’язав ті ниточки, які поєднали нас у творче об’єднання «Театр поезії і пісні «Надежды маленький оркестрик».
А який день можна вважати днем народження театру?
- Офіційно – 9 березня минулого року. За понад рік нашого існування у нас в репертуарі – спектакль «Душа менестреля», присвята Окуджаві «Полночный троллейбус». Чимало було зроблено і благодійних концертів. Ми виступаємо там, де у нас є потреба.
Навіть з владикою Федором була розмова. Нас прохали про допомогу і ми, із задоволенням, виступили. Нещодавно 17 гімназія Полтави звернулася: «А ви можете нам показати, що таке театр?» Ми вийшли і продемонстрували частину з того, що робимо на сцені.
До речі, Галерея мистецтв зіграла важливу роль у тому, що наш театр існує. Ольга Курчакова (директор Галереї мистецтв ім. Ярошенка – Авт.) пішла нам назустріч і тепер кожен другий четвер місяця – наш день.
Засновники нашого театру – музична спілка, Український фонд культури і Галерея мистецтв. Ми всі необхідні документи та підписи зібрали, і, офіційно, театр існує вже понад рік.
Скільки учасників зараз налічує театр і які відомі прізвища сюди входять?
- У нас немає невідомих: Сергій Кваша, «Ленка-нетленка» (Олена Савченко), Ігор Нікітін, Інна Снарська – усі відомі. Юлія Бардіна, Сергій Зосимов, Наташа Тихонова.
Це всі відомі поети?
- Так, поети і виконавці. З нами працює і дует «Твій берег». Вони, так би мовити, існують у своєму просторі, але теж виступають з нами. Є дует Юрія та Ольги Карпінських. Карикатурист Михайло Шлафер допомагає нам робити всі картини, шаржі для афіш. Сашка Усачов створює прекрасні відеороботи. Завдяки йому у нас записано чимало цікавинок. Юлія Бардіна – поетеса, яка генерує думки. Є люди, які, ні з того, ні з сього, можуть подати гарну ідею – це про неї.
Колектив театру
А як проходить стандартна репетиція театру? Збираєтесь ви разом і що потім: читання віршів, спів пісень?
- Спочатку визначаємось, про що піде мова. От післязавтра (16 квітня – Авт.)
буде у нас концерт, де ми запитуємо, а чи може поет бути нещирим? Бо справжній митець відрізняється тим, що він щирий, правдивий.
Кожного поета можна назвати людиною, яка мешкає у власному світі, з оголеною, тендітною душею. От саме такі люди і є співчутливими учасниками нашого театру.
У нас є постійна публіка. Приходиш до зали і бачиш, як знайомі люди уже чекають. І ми намагаємося не повторюватись, вносити нове. Ось у травні у нас буде спектакль-посвята Окуджаві. Навіть повторюючи його, ми прагнемо наповнити виступ новими творами, свіжими ідеями.
У будь-якому випадку, ми бажаємо, щоб ідеї народжувались сьогодні. Хочеться, щоб те, що ми робимо, оживало зараз, безпосередньо на сцені. Бо те, що діється на відомих сценах, не завжди можна назвати мистецтвом. Виходить людина з порожніми очима, лунає фонограма, щось гримить. А ти не розумієш, що вона хотіла сказати, вийшовши на сцену.
А у кожному нашому виступі ми намагаємося, щоб люди розуміли, про що ми говоримо, про що співаємо. Бо кожна пісня – театральна вистава. Адже і театр починався з пісні. Що таке пісня?
Поезія і музика. Тому, кожна пісня є театральною мініатюрою.
Ми прагнемо будувати виступ, виходячи з того, що у кожній пісні закладений смисл, який ми і повинні донести глядачеві.
А якщо людина пише вірші чи співає, побачить це інтерв’ю і захоче долучитись до театру, які вимоги ви ставите перед тими, хто хоче стати новим учасником?
- Та немає у нас вимог. Якщо у людини горять очі, якщо вона у душі – поет, то вона завжди може стати поруч і виступити разом з нами. До нас йдуть багато людей, так ми й об’єдналися. Театр починався з того, що кілька душ щось обговорювали. І так, потроху, підбадьорюючи одне одного і наповнюючи енергією, ми і рухались вперед. Спочатку нас було 7 чоловік, тепер – 13, які виступають на сцені одночасно.
Ось зараз до нас приїжджають наші друзі. Ті, які брали участь у відомому фестивалі «Автограф» (фестиваль авторської пісні – Авт.), який уже 15 років проходить і яким славляться полтавські барди.
І ваш театр бере активну участь у цьому фестивалі?
- Звісно. Той же Сергій Зосимов – директор фестивалю, Юлія Бардіна – одна з організаторів. І ми відкриті для всіх починань.
До нас звертаються з пропозиціями спільних проектів – немає питань, ми допомагаємо, чим можемо.
17 гімназія попросила нас зробити у них філіал театру. Ми залюбки з ними співпрацюємо. І там – чудова атмосфера, прекрасні діти. І у наших, спільних з Германом Юрченком (народний артист України – Авт.), концертах «Уроки доброти», ці діти теж брали участь. Думаю, що ми і далі будемо розширюватись і приваблювати до цього молодь.
А чи активно залучається молодь? Чи звертаються молоді люди за порадами? Якби до вас звернувся молодий поет з питанням: «Як писати гарні вірші?», яку б пораду ви йому дали?
- Я наведу приклад. Юлія Бардіна прийшла на репетицію і каже: «Мій протеже – молодий поет – став лауреатом!» І так багато хто з молодих. Після виступів, завжди, чимало спілкування. Я сам дивуюся тому, як нас сприймає молодь. Я починаю співати, і на кожній пісні – загальне схвалення у залі. І це приємно і чудово!
Нещодавно я мав розмову з молодим хлопцем. Кажу йому: «Чим відрізняється музика, яку слухаєш ти, від тієї, яку хочеться слухати, в якій є смисл?». Бо буває: ідеш і про щось мрієш,
тут починає гриміти якась музика, і замріяності вже немає. А є пісні, які, навпаки, надихають! Змушують тебе мріяти про щось і ти, натхненний цими думками, живеш далі. От такими моментами хочеться ділитися і хочеться, щоб це жило серед нашої молоді.
Розкажіть, будь-ласка, про заходи, які вже відбулися і ті, які будуть найближчим часом. Що було і що буде?
- Було? Чимало концертів. «Полночный троллейбус», «Душа менестреля» – це ті спектаклі, якими ми плануємо жити. Зараз починаємо цикл концертів «Театр запрошує друзів». У нас їх чимало, і вони, почувши нас, говорять: «Ми теж хочемо виступати з вами».
У нас був відомий на всю Україну проект. Ви пам’ятаєте події у Маріуполі, Волновасі? І ми «скайпом» зв’язались з друзями і змогли зробити концерт, який почався одночасно по всій Україні. Він звався «Ми поряд. Ми разом». І це – те, чого в Україні ще ніхто не робив. Ми створили його на нервах, на ентузіазмі. Я знаходив підтримку скрізь, до кого б не звертався. Бо всі розуміли, що ми, напевно, робимо добру справу. І ніхто не відмовив.
Ну і розкажіть про концерт, що буде найближчим часом.
Можете якраз і запросити полтавців.
- Я запрошую всіх у цей четвер. Буде чудовий виступ. Приїжджає Олександр Володарський. Це наш друг, письменник-гуморист, сатирик. Пише для К. Новикової, Г. Хазанова, В. Винокура. Це один з людей, які спалахують миттєво і видають такі речі!.. Хочеться, щоб такі люди були поруч.
«Неслыханная прибыль» – тріо з Запоріжжя. Ці люди на всіх фестивалях дають цілком самодостатні, наповнені виступи. Таня Прибиль (тому учасники у назві тріо і обіграли її прізвище), солістка – дуже цікава людина. Хочеться, щоб полтавці почули цих людей. Тому ми плануємо і надалі їх запрошувати.
Куди приходити на цей концерт? Назвіть дату, місце і час.
- Галерея мистецтв, 16 квітня, 18.30. Квиток коштує 50 грн. Запрошуємо всіх, бо це пропустити не можна!
Тобто, якщо людина захоче там «відвести душу», вона отримає виступи і розмовного жанру, і пісні високої якості?
- Такого у Полтаві ще не було. Авторська пісня, поезія, відомий гуморист приїжджає. Це та подія, яку хочеться, щоб полтавці почули і побачили. Наш театр теж бере участь – ми розпочинаємо концерт.
У травні запрошуємо на присвяту, з нагоди Дня народження Булата Окуджави, яка зветься «Полночный троллейбус». А у червні – великий концерт на завершення сезону. Будемо намагатися шукати ще щось нове і незвичне!
Автор: Олександр Крумін
До теми: Розмови з зірками, Записки меломана
