На Полтавщині ситуація з захворюваністю на туберкульоз стабілізувалася. Кількість хворих зменшилась на 1% порівняно з минулим роком – повідомляють в обласному клінічному протитуберкульозному диспансЕрі. На 3 випадки зменшилася і смертність від цієї недуги. Та через війну на сході епідемія туберкульозу в Україні посилюватиметься – прогнозують лікарі. Про нові методи боротьби із сухотами журналістам ПТН розказали хворі та медики. Головне не опускати руки.
З маскою на обличчі Олексій ходить уже четвертий місяць. Хлопець має закриту форму туберкульозу. Де підхопив недугу і сам не знає.
Олексій, хворий: Я не курил, не пил. Я не мог поверить, когда мне сказали о том, что у меня туберкулез.
Олексій лікується вдома. Необхідні пігулки йому приносить соціальний робітник. Хлопець не опускає руки. Знає: якщо продовжуватиме пити ліки і надалі – хвороба мине.
Олексій, хворий: Я думаю, что вылечусь, потому что когда я сдавал анализы, 2 месяца назад мне сказали, что все хорошо. Одна сторона вообще уже нормальная. После всего буду себя беречь, пить таблетки для укрепления иммунитета.
Історія Олексія майже з хорошим кінцем. А от хворі на стійкий до антибіотиків туберкульоз одужують два роки. Витримують далеко не всі, – констатують медики. Нерідко пацієнти за власною волею припиняють лікування. У той час коли збудник туберкульозу стає ще стійкішим до медикаментів.
Володимир Печериця, головний лікар Полтавського обласного клінічного протитуберкульозного диспансеру: Якщо той хворий протягом 6 місяців приймав спочатку 4 препарати, потім переходив на два, то хворий отримує майже весь курс лікування 20 місяців – 6-8 препаратів у залежності від форми лікування.
Михайло Ільченко, завідувач диспансерного відділу Полтавського обласного протитуберкульозного диспансеру: У Полтаві таких хворих було в минулому році 44. В 2014 році – 36. Зменшилась кількість.
Пацієнти, які вже не переносять хворобу, знаходяться вдома. У диспансер приходять пити таблетки та робити ін’єкції. Обов’язково під наглядом медсестри.
Препарати хворим на сухоти розносять і співробітники Червоного Хреста.
Медсестра Віра Тимошенко збирає ліки. Щодня її приходу чекають пацієнти. Окрім пігулок один раз на місяць хворі отримують і продуктові набори,
щоб підтримувати ослаблений організм.
Протягом останніх семи місяців жінка ходить на квартиру до хворого туберкульозом. Каже, аби той не полишив лікування, намагається бути йому другом і психологом.
Віра Тимошенко, медсестра Червоного Хреста: Я стараюся підтримувати своїх пацієнтів, допомагати їм, порадити.
В Україні і на Полтавщині зокрема дедалі частіше переходять на амбулаторні методи лікування хворих на сухоту.
Володимир Печериця, головний лікар Полтавського обласного клінічного протитуберкульозного диспансеру: Проконсультувавши, обравши схему лікування ми переводимо хворого за місцем проживання у сімейного лікаря, амбулаторії сімейної медицини чи на ФАПі.
Але через війну на сході епідемія туберкульозу тільки зростатиме, – попереджають лікарі.
Ольга Стельмах, заступник директора з питань регіональної політики ДУ «Український центр контролю за соціально небезпечними хворобами МОЗ України»:Є непідконтрольні території Україні. Ми не маємо доступу до тих хворих, до обліку організації лікування.
Основні симптоми туберкульозу: кашель з виділенням мокротиння, що триває довше 3-ох тижнів, нічне потовиділення, надмірна втомлюваність, швидке схуднення та підвищення температури тіла без видимих на те причин.
Медики кажуть: туберкульозом інфіковано більшість людей, яким виповнилося 14. Хворіють одиниці. Ті, в кого організм надто ослаблений поганим харчуванням, шкідливими звичками і стресом.