«Діаспора чеченського народу» разом з полтавськими працівниками культури, чиновниками, громадськими діячами організувала та провела святковий захід під назвою «День чеченської культури в Полтавській області».
19 травня відвідувачі Краєзнавчого музею імені Василя Кричевського змогли ознайомитися із танцями, піснями та обрядами цього народу, а також почули вірші Тараса Шевченка чеченською мовою.
Як зазначили ведучі концертної програми, організатори вже не вперше проводять подібні заходи в різних містах України. Голова діаспори чеченського народу в Полтавській області Осман Муслімов був радий, що така подія відбулася нарешті й у Полтаві. Він розповів про важливість подібних заходів, та акцентував увагу на тому, що культура є фактором порозуміння та об’єднання громади:
- Такі свята проводилися по всій Україні. Нажаль, тільки цього року черга дійшла до Полтавської області. Тож, це дуже радісна для нас подія. Представники чеченської діаспори з Києва дуже допомогли нам в організації свята. Наша мета – продемонструвати полтавцям, що ми є громадяни України, а також показати,
що ми шануємо та не забуваємо свої рідні традиції. Сподіваюся, що духовність Полтавщини тільки збагатиться від наших культурних надбань. Також ми хочемо розвінчати стереотип, з того приводу, що багато хто вважає чеченців бандитами, розбійниками. Ми є миролюбним народом, який має власні традиції та звичаї. І ми пишаємося ними. Тільки культура може примирити громади, в якій є певні незгоди, розбіжності або конфлікти. Думаю, що ідеєю кожної народної культури є бажання нести добро людям, поважати ближніх. Це те, що потрібно зараз нам усім, - вважає Осман Муслімов.
Представники чеченської громади Полтави разом з прихожанами місцевої мечеті презентували пісні північнокавказького народу. Ансамбль пісні й танців «Даймохк» виконав композицію «Ночхи кіант».
За тим молоді читці Рамзан та Ельвіра продекламували вірш українського Кобзаря, поета Тараса Шевченка «Садок вишневий коло хати» спочатку мовою оригіналу, а потім прочитали переклад твору чеченською.
Шевченківські тематика у чеченській культурі отримала своє продовження. Глядачам показали кліп відомого чеченського виконавця Шаріпа Умханова на пісню Кобзаря «Ніч яка місячна».
Історичні факти про Чечню, а також відомості про фізико-географічне положення, природні умови кавказької країни глядачам та учасникам свята презентували наукові співробітники Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Журналіст, африканіст та біолог Ольга Тимчишина розповіла про території, річки та географію Чечні.
Сходознавець Юрій Косенко провів невеличку лекцію по археології, давній та середньовічній історії чеченців, а також навів цікаві факти з області етнографії народу. Розповідаючи про історію цього краю, Косенко зазначив, що в країні ще в 4 - 1-му тисячоліттях. до н. е. існувала майкопська археологічна культура, а також інші археологічні культури: куро-аракська, каякентсько-хорочоєвська культури (яка існувала біля кордону Чечні та Дагестану).
Юрій Косенко розповів про стародавні контакті між мешканцамі територій сучасної України і Чечні. За його словами, бронзові вироби, вироблені на території нинішньої Чечні, виявляються в Україні, а вироби з житомирського бурштину - в Чечні, це було встановлено в результаті радіохімічного аналізу.
Поетичну частину вечора продовжили хлопці у костюмах джигітів. Вони прочитали вірші відомих чеченських поетів українською мовою, після чого ведучі презентували глядачам фільм про роботу чеченської діаспори в Україні.
На заході також мали своє слово офіційні представника влади та громадських організацій. Привітав чеченську громаду із цим святом і перший заступник голови Полтавської ОДА Юрій Варченко. Він зазначив, що діяльність «Діаспори» як найкраще відображає ті цінності, які зараз сповідує Україна.
- Ми сповідуємо Європейські цінності. А це такі цінності, як толерантність, взаємоповага. І чеченський народ всупереч стереотипам доводить, що він є дружнім, толерантним, культурним. Чеченці є рівноправним членом великої родини українців, і такі заходи тільки доводять це, - заявив Юрій Варченко.
Завершилася святкова програма запальним виконанням кавказького народного танцю - лезгинки.
- Лезгинка – це не просто танець, а деякий стан душі. Весь свій настрій та почуття танцюристи виражають саме в цьому танці. Лезгинка – це танець дружби, любові та щастя, - розповіли ведучі, презентуючи глядачам хореографічний номер.
