Невеличке село, за 6 кілометрів від Нових Санжарів на Полтавщині 2 роки тому стало новим місцем проживання для вимушеного переселенця - зірки баскетбольного тренерства Олександра Сєрова. На жаль, йому не звикати вимушено переселятися. Вперше він переселився з Прип'яті. Друге переселення було з Горлівки. Та здаватися не в правилах спортсмена. "Олександр Миколайович для нас - це знахідка. Тому влада району без жодних вагань підтримала його ініціативу створити в Нових Санжарах секцію баскетболу. Тим більше, це дало можливість вирішити одразу два питання. По-перше, працевлаштувати людину, що мусила покинути свій дім через війну. А по-друге, запропонувати дітям ще один варіант корисного та здорового дозвілля". Розповідаючи про Олександра, директор районної ДЮСШ Юрій Миколаївич Стрюк зазначив: "Він був у світі баскетболу "не остання людина", його спортсмени виступають у провідних клубах, і ми трошки "піднажались" , бо є проблема із приміщенням. Він зараз тренує у приміщенні навчально-виховного комплексу. В самій ДЮСШ не має місця. Ми, в основному, орендуємо. Коли він прийшов,
всі, хто піклується спортом району, зібралися, зважили всі "за" і "проти" і вирішили, що все таки не варто втрачати такий багатий багаж досвіду, який в нього є. "При нашій спортивній школі вже працюють досить сильні секції з пауер-ліфтингу, боксу, волейболу та деяких інших видів спорту. Діти їздять на обласні та всеукраїнські змагання, мають хороші результати. Та ми не могли втратити таку досвідчену людину, висококласного тренера. Тому й створили додаткову секцію. До слова, на сьогодні він єдиний з наших педагогів має вищу категорію" У пана Олександра займається 2 групи. Вже є невеликі, але успіхи. В районі не має сенсу проводити змагання його команд з іншими – шкільними . У школи не той рівень, команди вихованців Сєрова сильніші. Зимою 2016-го року вони їздили у Київ. Пан Олександр домовився із своїми вихованцями, які тренують у Києві. Так місцеві вихованці поїхали на товариську зустріч у Київську спортшколу! І там виграли! Ці заняття оплачує районна рада. Діти не платять нічого, навіть за костюми. Якщо поїздки на змагання внесено у календарний план (чемпіонат області)
– то теж оплачує спортшкола. "Коли я подивися тут всю інфраструктуру, і коли звернувся в адміністрацію – питань взагалі не було. Відразу познайомили з Юрієм Миколайовичем (директор ДЮСШ), зробили збори і питання працевлаштування вирішили. Тут є все для того, щоб займатися. Хотілось би трошки більше рівень, однак, я думаю, що буду зустрічатися з адміністрацією, я буду пропонувати свої варіанти. Здається, що для такого селища з доброю інфраструктурою, можна зробити волейбольну, баскетбольну, футбольну команди, але такого рівня, щоб людям, які тут живуть, було цікаво. Ви ж самі бачите, курортна зона. І крім того, що можна відпочивати, можна дивитися і спортивні заходи. По тому рівню, де я їздив, я вважаю, що у цьому залі можна проводити вищу лігу і народ буде сюди йти і буде прославляти цих новосанжарців. Щоб була ще одна зіронька у сфері баскетболу. Я думаю, в перспективі тут буде команда, якою вони зможуть пишатися. У нас всюди є талановита молодь. Але, потрібно змінювати менталітет самих батьків : "Та що там ті спортсмени!". Зараз усе помінялося. В дітей-спортсменів вкладають гроші.
Конкретні гроші. Перспектива тут є!", - зазначає горлівський тренер. Він ділиться своїми планами: "На наступному тижні я збираюся з класними керівниками. Якщо збереться 10-12 дівчат – то буде жіноча команда. Я починав свою кар'єру з дівчатками. Знаю, як з дівчатками працювати : з ними спочатку важко, а потім вони такі віддан ", - посміхається Сєров. Вихованка Олександра - Кириченко Руслана, учасниця Олімпійських ігор 1996 року. Вона дев'ятикратна чемпіонка України. - Олександр Миколайович, як Ви відноситесь до того, що Вас називають "переселенець?" - Неважливо переселенець ти чи хто інший. Ось я вже другий рік тут знаходжусь. Зустрічаюся, розмовляємо. Люди йдуть на зустріч. А так, якщо сидіти… Сиджу, бо я переселенець, ну і що? Мені нема коли про це думати. Тож чекатимемо нових чемпіонів з Полтавщини.
