На першому поверсі одного з торгово-розважальних центрів Полтави було людно –малеча вчилась писати писанки та опановувала різноманітні техніки декоративно-прикладного мистецтва. Їх вчителями були студенти факультету технологій та дизайну Полтавського національного педагогічного університету ім. В. Г. Короленка.
Захід «Полтавщина великодня» для Полтави вже є традиційний, адже проходить вже 4-й рік поспіль. Цьогорічною родзинкою є поєднання шоли аніматорів, що працювала на 5-му поверсі, та творчих майстер-класів.
«Майстер-класи безкоштовні, діти отримають подарунки. Всі вироби, зроблені власноруч, дітки залишають собі. Школа аніматорів, котра випускає цьогоріч вперше студентів, спробує попрацювати з дітками. Кожен, хто завітає у ТРЦ, може приєднатись до дійства. Є 6 майстер-класів – декупаж, стрічки, писанкарство. Формат свята кожного року змінюємо. 2 року тому у нас був великий проект, коли робився великий єдиний рушник Полтавської області навколо Корпусного парку. Всі рушники, які привозили з усіх міст і районів області, об’єднувались у загальне коло», - говорить головний спеціаліст Управління у справах сімї,
молоді та спорту Полтавської ОДА Марина Засенко.
Поруч з майстер-класами діяла виставка «Великодній вернісаж», де кожен може розглянути, яким технікам навчаються і які вироби створюють полтавські студенти. Доцент кафедри основи виробництва та дизайну педагогічного університету Тетяна Борисова розповідає, що навчають своїх студентів найрізноманітнішим технікам – від давно відомих до сучасних.
«Ми охоплюємо широкий спект технологій. Викладається вишивка, декоративно-прикладне мистецтво, вязання спицями, гачком, бісероплетіння. Є й сучасні технології – розпис на склі, декупаж, квілінг. Намагаємось йти в ногу з часом. Опановуємо нові матеріали – пластик, пінопласт, текстильні матеріали. Можна використовувати різні матеріали та, навіть, їх поєднувати в одязі, в сувернірній продукції. Капелюх в техніці квілінг – це декоративний виріб, але оригінальний».
Також розповідає і про писанкарство, яке на сьогоднішній день особливо на слуху, адже незабаром Великдень.
«Писанкарство – досить давнє ремесло і пов’язане з великодніми святами. Писанки пишуть напередодні цих свят. Спочатку розписували писанки з натуральних яєць, які потім можна було вживати. Сьогодні ми розписуємо на шкаралупках, бо їх зберігати довше і йдуть як сувенірна продукція. Але в давнину писали на натуральних яйцях, освячували, берегли. Розписуємо традиційно воском, спеціальними писачками, є фарбники анілінові, які кращі для писанок, бо дають натуральні природні відтінки. Але можна й харчовими барвниками користуватись, це буде безпечно для здоров'я. Найвживанішою для нашого регіону є Богиня-Берегиня – символ полтавського роду, сороки на чорному тлі, квіткові мотиви, тобто, рослинно-тваринна фауна. Загалом, на писанках зображують сонце, землю, родючість, збереження і продовження роду людського», - говорить Тетяна Борисова.
