Ми звикли до того, що в школі дитина має насамперед отримувати знання. Це необхідно, аби успішно скласти іспити, вступити до вишу чи коледжу, добре його закінчити. Але ці «успішно» складені іспити і отримані знання часто мають мало спільного з реальним життям. Українські школи не пояснюють дитині, навіщо їй знати, як вираховувати дискримінант і правильно ставити коми у складнопідрядному реченні. І виходить так, що людина отримує освіту, а потім не знає, як застосовувати її поза межами навчального закладу.
Нова масштабна реформа середньої освіти в Україні має на меті створити систему якісної освіти. Для цього в 2017 році з нуля було створено Державну службу якості освіти України, а вже наступного року у Полтаві з’явилося її територіальне управління.
Якщо коротко, то це лайтова версія контролюючого органу, що надає рекомендації щодо того, як зробити освіту якісною. За допомогою сертифікації учителів та інституційних аудитів служба допомагає школам обирати траєкторію розвитку і навчати успішних людей.
Якщо розлого, то ЗМІСТ поспілкувався з очільником та представниками служби якості освіти у Полтаві про майбутнє шкіл на Полтавщині,
чому вони «приречені» стати якісними і до чого тут сертифікація вчителів та інституційний аудит.
Нова служба з новою філософією
З 2019 року функціонує управління Державної служби якості освіти, яке реалізовує державну освітню політику на Полтавщині. Його очолює кандидат педагогічних наук, доцент Юрій Кращенко. Він став першим в Україні регіональним начальником служби і навіть отримав посвідчення № 001.
Юрій Кращенко розповів, що центральний апарат Державної служби якості освіти ініціював конкурси в усіх регіонах, але за першою хвилею набору їх пройшли тільки 9 людей, серед яких і керівник полтавського управління. Для порівняння: у Києві очільницю управління обрали аж за півроку після призначення Кращенка на посаду, а в окремих областях й досі ніхто не виграв конкурс:
«Ми існуємо як юридина особа з листопада 2018 року. Але конкурс на посади оголосили навесні, і тоді я переміг. Нещодавно, 21 грудня, було півроку, як працює служба в Полтавській області. Перші 1,5 місяця я взагалі працював в управлінні сам, а потім почала з'являтися команда».
Державну службу в Україні створювали дійсно з нуля,
а її діяльність чітко пов'язана з реформою освіти в цілому. До прийняття закону Україну «Про освіту» у 2017 році існувала Державна інспекція навчальних закладів України. Це був центральний орган виконавчої влади, який мав функції державного контролю та нагляду. Зокрема, цей контроль здійснювався завдяки атестації, яку проводив засновник школи чи садочка. Як правило, у Полтаві це міська рада, а саме управління освіти, яке модерує рішення від імені ради. Таким чином, засновник контролював усе, що відбувається у школах, без сторонньої допомоги.
Юрій Кращенко каже, що в 2017 році держава вирішила забрати у засновників шкіл функції контролю всього, що вона, по суті, й створила. Тепер же держава лишає собі функцію оцінки й нагляду за школою завдяки Державній службі якості освіти, а у засновника лишають сервісні функції – харчування, матеріальне забезпечення та створення умов загалом:
«У 2017 році закон розподіляє функції держави та органів місцевого самоврядування. Інспекція ліквідовується, адже з'явилася Державна служба якості освіти. Це переформатована служба з новим баченням.
Я би це назвав light-варіантом контролюючого органу з найкращими його якостями, який створений не для того, щоб виявити помилки, а для того, щоб розвинути освітній процес і зробити його якісним».
Найперше, над чим почав працювати Юрій Кращенко, – це пошук команди. Цей процес триває й досі, адже в управлінні квота на 25 працівників, а заповнена вона наполовину. Через це й сьогодні тривають конкурси на різні посади до управління.
Цього літа управління Державної служби якості освіти в Полтавській області налагодило контакти з усіма органами влади, школами та зібрали інформацію про заклади. В області працює понад 600 шкіл, близько 500 садочків та майже 40 закладів професійної освіти. Ця статистика постійно змінюється:
«Ми майже всю область об'їздили, поспілкувалися з педагогами, пояснювали вчителям місію та візію служби. Ми займалися пошуком офісу, ремонтом, робили печатки та штампи. Об'їздили 12 регіонів, всі міста області, проводили семінари з сертифікації, взяли участь у пілотному інституційному аудиті в Київській області у складі комісії».
Управління Держслужби якості освіти на Полтавщині має функції вивчення діяльності органів місцевого самоврядування і державної влади,
щодо реалізації освітньої політики. Такитм чином, це управління може вивчати діяльність управління освіти, місьскої ради та ОТГ. Юрій Кращенко зауважує, що в останній редакції закону «Про освіту» від 16 січня їхні повноваження суттєво розширюються і управління навіть може штрафувати засновників шкіл та подавати на них до суду, якщо ті не реалізовують державну освітню політику. Однак брати такі функції на себе управління не дуже хоче, бо здебільшого відкрите до діалогу.
Та щоб змінювати якість освіти в школах, насамперед необхідно, аби самі заклади були готові змінюватися. Юрій Кращенко каже, що за його суб'єктивним враженням, школи на Полтавщині готові розвиватися і обирати власну траєкторію руху. Цьому мають сприяти і засновники закладів, і сама держава:
«Переважна більшість шкіл відкрита до змін. Омолоджуються керівники та кадри у закладах, а кожна школа не схожа на іншу. […] Важливу роль відіграє і технічне забезпечення, й асигнування для вчителів. Навіть безкоштовне харчуванння для початкових класів впливає на рівень якості освіти».
Реформа освіти в Україні надає школам більше автономії – і кадрової,
і фінансової, й організаційної. Сьогодні батьки стають учасниками освітнього процесу, а зміни у закладах безпосередньо впливають на дітей, вчителів та батьків. Власне, робота працівників Держслужби спрямована на те, щоб допомагати школам віднайти власну унікальну «траєкторію успіху» та фіксувати порушення прав дитини на отримання якісної освіти.
Інституційний аудит школи VS атестація
Невід'ємними елементами змін філософії в сучасній шкільній освіті є сертифікація педагогів та проведення інституційних аудитів. Юрій Кращенко називає аудит і сертифікацію константами, які сьогодні дають можливість оцінювати роботу шкіл та мотивувати вчителів бути «агентами змін на місцях».
Цьогоріч у семи школах на Полтавщині проведуть інституційні аудити. Дві з них розташовані в Полтаві. Інституційний аудит є зовнішнім оцінюванням діяльності. Під час нього в навчальних закладах оцінюють управлінські та освітні процеси. Заступник начальника управління Держслужби якості освіти у Полтавській області та начальник відділу інституційного аудиту Леонід Мироненко розповів, що в 2020 році у полтавських школах вперше проведуть аудити.
Такі системи оцінювання використовують в Австрії, Норвегії, Данії тощо.
Відтак на Полтавщині у 2020 році проведуть інституційні аудити у таких школах:
Трудолюбівському закладі загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Миргородської районної ради;
Великокобелячківській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів Новосанжарської районної ради;
Милорадівській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів Котелевської районної ради;
Полтавському обласному науковому ліцеї-інтернаті ІІ-ІІІ ступенів імені А. С. Макаренка;
Полтавській спеціалізованій школі І-ІІІ ступенів № 3;
Полтавській загальноосвітній школа І-ІІІ ступенів № 7 імені Т. Г. Шевченка
Великосорочинській загальноосвітній санаторній школі-інтернаті І-ІІІ ступенів Миргородського району.
Перша відмінність інституційного аудиту від атестації полягає в тому, що під час перебування експертів у школі (від 5 до 10 днів) фахівці не просто шукатимуть порушення у закладі, а комплексно оцінюватимуть усі процеси, які там відбуваються. На думку Леоніда Мироненка, змінюється сама філософія перевірки. Тобто тепер комісія (не більше 12 осіб)
спрямовуватиме всі сили не на виявлення недоліків, а на оцінку реального стану справ у школі:
«Це вагома різниця. Раніше, щоб пройти атестацію, треба було підготувати пакет документів. Зараз від школи усі документи, які проситимемо надати експертній комісії, – це опитувальний аркуш керівника, який завчасно надсилаємо керівнику. По суті, це його роз'яснення, щоб ми могли зрозуміти стан справ у школі. Ще надсилаємо анкету оцінювання експертів. Після аудиту керівник протягом 3 днів надішле цю анкету у центральний апарат».
Доки експерти оцінюють школу, вона оцінює їх. Це нова модель відносин між школою і державою, яка дає можливість отримати фідбек – яке враження лишає комісія, чи професійно себе поводили представники комісії тощо.
Інституційний аудит передбачає перевірку школи за такими основними напрямками:
діяльність учителів – тут враховують володіння педагогів методиками, оцінка рівня педагогічної майстерності і те, як учитель удосконалює свої навички;
мотивація і система оцінювання учнів – це показово завдяки опитуванню дітей про те, чи задоволені вони своїми оцінками,
чи подобається їм відвідувати школу, чи немає булінгу тощо;
середовище – експерти зважатимуть на те, чи немає на території школи сміття, чи вона обгороджена парканом, у якому стані вбиральні, харчування, умови для розвитку, інклюзивність освітнього середовища тощо;
управлінські процеси – оцінка механізму прийняття управлінських рішень, дотримання принципу академічної доброчесності, роль педагогічної ради у житті школи тощо.
До аудит-групи входять співробітники Державної служби та освітні експерти. Ними можуть бути педагоги з вищою кваліфікаційною категорією, сертифіковані вчителі, керівники шкіл, які пройшли аудит та інші фахівці. Тобто всі учасники повинні мати вищу педагогічну освіту, пройти навчання від Держслужби і досвід роботи у закладі освіти не менше 5 років.
Ще однією відмінністю моніторингового аудиту є вісутність зрізів знань в учнів. Тепер замість них буде анонімне опитування учнів 9–11 класів про їхнє бажання ходити до школи, чи вважають вони свої оцінки справедливими, з якими враженнями вони йдуть додому після уроків. Для репрезентативної оцінки достатньо опитати 30% учнів старших класів.
Елементом інституційного аудиту є присутність членів комісії на уроках. Леонід Мироненко має надію, що полтавські вчителі не будуть репетирувати урок, бо в цьому немає необхідності:
«Розумієте, може, ми йдеалізуємо, але ми йдемо до шкіл, щоб побачити якісну освіту або розробити рекомендації для закладу, щоб він став кращим. Експертами будуть і самі педагоги, які розпізнають відрепетируваний урок. Ми не хочемо шукати недоліки у вчителях, ми хочемо їм дати можливість розвиватися».
І хоча технологія відвідування відкритого уроку лишається, вона буде інакшою. Тепер експерти у формі спостереження не писатимуть прізвища вчителя, а іпсля уроку запитуватимуть, чи все йому вдалося реалізувати під час заняття. На думку очільника регіонального управління Юрія Кращенка, ймовірність того, що експерти потраплять на заздалегідь «поставлений» урок, близька до нуля. Це зумовлено тим, що коли аудит-група приїздить до школи, то бере собі розклад занять і може відвідати будь-який урок у будь-який день. Якщо ж експерти таки натраплять на таке заняття, то це точно негативно вплине на підсумки аудиту.
За підсумками інституційного аудиту школі присвоюють рівні оцінювання якості освіти: високий, вимагає покращення, достатній або низький. Леонід Мироненко каже, що всі зроблені експертною комісією групою висновки та розроблені рекомендації мають бути оприлюднені на сайті управління Державної служби якості освіти у Полтавській області, на сайті школи і на сайті засновника закладу освіти.
«Висновки адресовані засновнику для того, щоб управління побачило, чого технічно не вистачає у школі. Тому засновнику вигідно побачити, як живе школа. Аудит вигідний і для школи, і для засновника, і для батьків. Закладається філософія, що це вигідно усім учасникам освітнього процесу. Діти ж отримають якість освіти, а це формування суспільства і можливість здобути наступний рівень освіти, який дасть їм змогу бути успішними та конкурентоспроможними людьми».
Інституційні аудити можуть бути плановими (1 раз на 10 років у школах) та плзаплановими (якщо виявлено низький рівень якості освіти, чи за вимогою керівника, педради, батьків). В управлінні формують річний план та перспективний план на 10 років.
Невирішеним питанням лишається логістика. На час проведення аудиту експертна комісія повинна мати житло і цілком ймовірно, що це може бути найближчий готель, де можна компенсувати вартість проживання. Мова йде про щоденні багатокілометрові поїздки, що не досить зручно, але наразі ця проблема вирішується.
Challenge для вчителя – сертифікація
Сьогодні сертифікація вчителів є виключно добровільною. У 2019 році на проходження сертифікації зареєструвалося 28 педагогів, а 22 з успішно її завершили. Цьогоріч квоту на Полтавську область збільшили до 69 місць, а реєстрацію закрили ще до кінця дедлайну. Начальниця відділу сертифікації педагогів управління Державної служби оцінювання якості освіти у Полтавській області Юлія Боловацька називає це невеликою перемогою:
«Мені здається, що це успіх усієї команди, яка працювала над цим пілотним проєктом в Україні. Аби проєкт став успішним, треба завоювати довіру супільства, педагогів, керівництва школи. Якщо говорити у контексті реформи, то перші, хто має змінювати філософію і підходи до навчання, це і є вчителі. Це агенти змін,
на яких ми розраховуємо».
За визначенням Міністерства освіти і науки, сертифікація – оцінювання професійних компетентностей вчителя. Це інструмент, який допомагає побачити кращих педагогів, які готові поширювати свій досвід. Юлія Боловацька каже, що цьогорічна сертифікація дещо відрізняється вд попередньої, але має багато переваг для вчителів.
Отож, цьогоріч оцінювання проходитиме у три етапи:
ЗНО для вчителя, яке влаштовує Український центр оцінювання якості освіти.
самооцінювання учасників власної педагогічної майстерності за допомогою заповнення анкети;
вивчення експертами практичного досвіду роботи учасників сертифікації.
Минулоріч сертифікація мала інакший перелік етапів. Крім того, тепер на кожному з них відбувається відсіювання учасників. За словами Юлії Боловацької, усі завдання на сертифікації є комплексними і побудовані так, що дають можливість виконати цілісний аналіз навичок учителя.
Якщо ж педагог успішно долає усі етапи сертифікації, то має:
автоматичне зарахування чергової (позачергової) атестації з присвоєнням учителю наступної категорії або підтвердженням наявної;
20% надбавку до посадового окладу;
можливість залучатися до проведення інституційного аудиту.
Це сертифікат дійсний протягом трьох років, але найголовніше, що сертифікація дає можливість педагогу прийняти виклик. Юрій Кращенко зауважує, що отримання сертифікату додає учителеві впевненості в собі. По суті, це така собі перевірка на міцність:
«На нашому коворкінгу відмітили, що позиція сертифікованого учителя більш активна. Вони дійсно вірять у те, що роблять, і не бояться висловлювати свою думку на загал. Для автономії школи, мені здається, дуже важливо мати критичну масу вчителів. Критична маса вчителів, яка була генератором ідей і не йшла за течією, а була, в хорошому сенці, збурювачем неспокою, приводила до якісних змін».
Сьогодні серед освітян точаться дискусії про потрібність сертифікації педагогу. На це Юлія Боловацька відповідає, що сертифікація є необхідним елементом для реальних змін у системі шкільної освіти:
«Мені здається, що кожен директор, який дбає про заклад, має стратегію для школи, Звісно, він буде пітримувати сертифікованого педагога. Окрім того,
сертифікований учитель може входити до експертної групи з проведення інституційного аудиту. Це для школи також є дуже гарним стимулом. Якщо педагог поїде на аудит і побачить, як працює система забезпечення якості освіти, то він привезе новий досвід у свою школу. Мені здається, це просто знахідка для кожного закладу освіти».
Наявність сертифікованих педагогів у школах вигідна насамперед закладу, адже йдеться про якість освіти. Це проста пропорція: вища якість педагогічного колективу = вища якість освітньої діяльності.
Варто зауважити, що для батьків учнів теж важливо бачити, як розвивається їхній учитель. Для них важливий не так рівень категорії, як вміння знаходити контакт із дітьми, працювати з інноваційними методиками та мотивувати учнів. На думку Юлії Боловацької, сертифікований вчитель є партнером служби якості освіти у розвитку шкіл та втілення реформи.
Сьогодні на державному рівні обговорюється заміна атестації вчителів сертифікацією, але у якій формі це може бути – питання риторичне.
Абетка для директора
На чолі усіх змін у школі – директор. Управлінська та організаційна діяльність у школі здебільшого лежить на плечах керівника і це потребує певного рівня кваліфікації.
На думку Юрія Кращенка, тут важливі не тільки комунікативні та організаторські вміння, а й бажання людини постійно розвиватися та вчитися.
Для реалізації деражвної освітньої політики важливо, щоб керівники шкіл були залучені до цього процесу. Власне, для цього Державна служба якості освіти створює практині посібники та методичні рекомандації для директорів. Такі деталізовані гайди спрямовано на розбудову внутрішньої системи забезпечення якості освіти. Як каже Юрій Кращенко, «Абетка для директора» є своєрідним путівником для керівника закладу. Тут чітко прописано, які кроки треба зробити, щоб налагодити у своєму закладі якісну освіту:
«Фактично напрямки, які описані в абетці, збігаються з напрямками, які будуть оцінюватися під час проведення інституційного аудиту. Це пропозиція директору, щоб побудувати у своєму закладі сиситему оцінювання і тим самим підвищити якість освітньої діяльності "Абетка для директора" допоможе школі визначити ту точку відліку, на якій зараз знаходиться заклад освіти».
Абетка є динамічним документом і включає в себе розділи про внутрішню систему освіти,
методи збору інформації, інстркуцію як провести оцінювання тощо.Таким чином, «Абетка для директора» впливає на створення якісного освітнього середовища оцінювання учнів та управління школою.
Плани на 2020 рік
Сьогодні управління Державної служби якості освіти у Полтавській області готується до проведення перших інституційних аудитів і продовжує збирати команду фахівців. Також планують активно працювати із батьківською громадою, адже саме діти і батьки є тими, заради кого змінюють шкільну освіту в регіоні.
Та найголовнішими пріоритетами є підготовка експертів та проведення аудитів, які цьогоріч у полтавських школах відбудуться вперше. Працівник управління запрошують фахівців у педагогічній сфері активно подаватися на конкурси і слідкувати за сторінкою управління у фейсбуці.
Отож, якщо нові методики, нові цінності і нова філософія Дежслужби вам імпонує, то ви можете стати частиною команди, яка змінює освіту і робить пріоритетною якість.
