А розпочиналась історія селекційно-племінного підприємства на початку минулого століття. Про це свідчать записи ось в цій книзі. Тоді на полтавській конюшні розводили жеребців різних порід з багатьох губерній Російської імперії. Перший запис – про рудого жеребця Алмаза 1904 року народження. Згадуються тут і конокради, які продавали полтавських тварин у Миргороді на аукціоні, конфісковані коні червоноармійцями. Валентин Грабко, голова правління ПАТ "Полтаваплемсервіс" - Петлюрівці, махновці конфісковували, забирали безкоштовно, використовували, я так розумію, цих жеребців, як робоча сила. На тачанки, вози, в боях. То жеребці ж були племінні, і спортивні були. А ось наприкінці п’ятидесятих років минулого століття, окрім проведення генетики жеребців, тут почали займатися покращенням генетичного матеріалу вітчизняних корів. Тоді до Полтави завезли перших бугаїв-плідників, зокрема, і зі Швейцарії. З 1960-х років почали застосовувати технологію штучного осіменіння корів замороженою спермопродукцією. Зараз тут утримують шість бугаїв-плідників. Валентин Грабко, голова правління ПАТ "Полтаваплемсервіс" - П’ять бугаїв голштинської породи,
один червоно-рябої масті, інші чорно-рябої і ексклюзивний бугай-плідник швіцької породи. Продуктивність матері складає 13 тисяч шістсот шістдесят шість із високим вмістом жиру і білку. Ця порода використовується для приготування сирів. Дочки-рекордистки полтавських бугаїв в різних господарствах дають від 10 до 13 тисяч кілограмів молока за 305 днів лактації, і це дуже високі показники, розповідають тваринники. А ще говорять: в кожного бугая – свій норов, до кожного є свої, особливі підходи. Валентин Грабко, голова правління ПАТ "Полтаваплемсервіс" - Одні йдуть на механічне чучело, інші – на підставного бугая. Як показує досвід, бугаї-плідники, які молоді, їх привчаємо спочатку на механічне чучело, коли стають старші, ну як і мужчини, вибагливіші, і вже їм хочеться щось інше. То ми використовуємо на так званого підставного бугая-плідника. Тварина вагою понад тонну та висотою в холці до двох метрів дуже небезпечна, з осторогою ставиться та агресивно реагує на незнайомих людей. Тож до правил безпеки – тут особлива увага. На території є навіть ось такі острівки безпеки.
Валентин Грабко, голова правління ПАТ "Полтаваплемсервіс" - Це ж тварини, вона може зняти ошийник, відчепитися, зламатися кільце, і вона стає вільною, і коли вона це відчуває, веде себе, як в дикій природі, і щоб він заспокоївся, не було травматизму, зроблені такі острівки безпеки. Відібрана спермопродукція проходить карантин, її піддають ветеринарним дослідженням, перевіряють на виживаність. Генетичний матеріал герметизується, маркується, охолоджується, заморожується й зберігається у рідкому азоті за температури -196 °С. Щоб відповідати європейським вимогам якості, у 2014 році тут встановили лінію для розфасування генетичного матеріалу в паєтти всесвітньовідомої німецької компанії "Мінітюб". Світова генетика постійно розвивається, тому полтавці зараз проводять перемовини про співпрацю з найкращими племпідприємствами з Європи, США і Канади, та вже створюють їм потужну конкуренцію.
