13 липня 1976 року у с. Погарщина Лохвицького району народився Гнатенко Анатолій Олексійович, інформує Обласний військовий комісаріат.
Закінчив Веприцьке професійно-технічне училище. Працював у колгоспі, проходив строкову службу у Збройних Силах. В останні роки працював у РАЙЗі, в охороні нафтогазового підприємства. Мобілізований до Української армії у серпні 2014 року.
Служив у 92-ій окремій механізованій бригаді. Загинув 21 листопада 2014 року під час виконання бойового завдання поблизу м. Щастя Донецької області – розвідники підірвалися на міні.
Указом Президента України № 282/2015 від 23 травня 2015 року, «за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі», нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).
11 вересня 2015 року у Погарщині відкрили меморіальну дошку на його честь.
Також у цей день, 13 липня 1992 року в м. Кременчук народився Мартинюк Микола Миколайович.
Закінчив Кременчуцьку ЗОШ № 17, професійний ліцей № 19, за фахом електрогазозварювальник.
Пройшов строкову службу у ЗСУ. В лютому 2015-го мобілізований, на посаду стрілець-помічник гранатометника, 95-ї окремої бригади.
5 травня 2015-го загинув поблизу Авдіївки — БТР підірвався на фугасі, закладеному терористами. Тоді ж загинули сержант Василь Миханюк, солдати Олександр Щуров та Ярослав Мялкін.
Похований у Кременчуці, на Свіштовському кладовищі.
За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений:
- 27 червня 2015 року — орденом «За мужність» III ступеня.
- відзнакою Полтавської обласної ради «За вірність народу України» І ступеня (21 жовтня 2015, посмертно).
