Шкільні піклувальні ради суттєво відрізняються від батьківських комітетів.
Сьогодні у Кременчуці відбулася відкрита онлайн-зустріч обговорення роботи піклувальних рад при навчальних закладах. Серед ініціаторів – постійна депутатська комісія з питань освіти, молоді, міжнародних відносин, культури, спорту, ІТ-технологій Кременчуцької міськради.
Як повідомила місцева депутатка та активістка Лариса Гориславець, їх профільна комісія створила відповідний проект рішення «Про створення піклувальних рад закладів загальної середньої освіти Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області», який завтра розглядатимуть депутати на засіданні сесії.
Присутній на зустрічі освітній омбудсмен Сергій Горбачов пообіцяв надіслати правки по даному проекту та підтримав важливість даних рад при школах нашого міста.
Запрошена гостя-спікер, очільниця КОО ВГО «Асоціація сприяння самоорганізації населення» Алла Волошина онлайн поділилася досвідом створення піклувальних рад у Кіровоградській області. Зауважила, не зважаючи на активність небайдужих, такі нововведення поки що розвиваються досить повільно.
Першочергова головна мета таких рад – забезпечення фінансової автономії шкіл та можливість залучати додаткові джерела фінансування до навчальних закладів.
Серед головних завдань визначила три головні блоки, яких дотримувалася їхня піклувальна рада:
Формування стратегії розвитку. А щоб її визначити - рада моніторить відповідні показники дієвості.
Допомога школам у залученні ресурсів.
Функція здійснення внутрішнього контролю шкільних фінансів.
До речі, шкільні піклувальні ради суттєво відрізняються від батьківських комітетів. Хоча часто їх плутають.
«Принциповою відмінністю є те, що вони допомагають колективу у реалізації середньої освіти. Це орган громадського самоврядування, який покликаний допомогти школі», - додала Волошина.
За її словами, до таких рад не можуть входити працівники освіти, де вона утворюється.
Проте у них дозволено діяти депутатам, громадським діячам, обізнаним у практиці донорської підтримки.
Окрім того, подібні ради допомагають контролювати бюджет школи та вносити відповідні фінансові корективи.
«Можуть бути як ефективними, так і неефективними. Та в першу чергу,
якщо правління дієве, воно може бути незручним для менеджменту школи», - поділилась досвідом Волошина.
«Зіткнення законних інтересів в освіті зазвичай є проблемою. Саме їх вирішення і полягає в інтересах дітей та учнів. Створення публічних піклувальних рад можливе при застосуванні статті 30 закону України», - додав Горбаченко.
Ради можуть зіштовхуватися зі своєрідним неприйняттям з боку адміністрації шкіл та департаменту освіти.
Як зауважив омбудсмен, вони, як і директор школи, повинні бути незручними для освітніх департаментів.
Сама ж робота у цих радах відбувається на громадських засадах, тобто, без зарплат учасникам.
«Що і є головним при їх створенні та забезпечує прозорість роботі», - додала Алла Волошина.
Детальніше - дивіться у каво-паузі.
А от чи підтримають депутати відповідний проект рішення - побачимо на завтрашній сесії міськради.
Ліна Романченко