180-річчя видатного уродженця міста Гадяч на Полтавщині, історика, фольклориста, публіциста, громадського діяча Михайла Драгоманова цьогоріч з ініціативи Українського інституту національної пам’яті (УІНП), згідно з Постановою Верховної Ради відзначається на державному рівні. З цієї нагоди у Полтаві і Гадяцькій громаді влаштували низку просвітницьких та меморіальних заходів.
Зокрема, 18–го вересня у Гадячі небайдужі гадячани та гості гетьманської столиці взяли участь у заходах на майданчику біля бібліотеки імені Лесі Українки та у її читальній залі. Це і «Ювілейний дворик «На гостини до Драгоманових», і відкриття пам’ятної дошки, і нагородження.
Отже, за багаторічну плідну працю, особистий внесок у популяризацію життя та творчості родини Драгоманових-Косачів серед жителів Гадяцької громади та за її межами, із нагоди 180-річчя від дня народження М.Драгоманова, 160-річчя заснування публічної бібліотеки, яка стала потужним культурно-дозвіллєвим центром, сучасним інформаційним середовищем для розвитку освіти та культури Грамотою відділу культури і туризму Гадяцької міської ради нагородили:
Ольгу Красюк
Колектив КЗ «Гадяцька публічна бібліотека ім..Лесі Українки» в особі директора Любов Огризько
Подяки КЗ «Гадяцька публічна бібліотека ім..Лесі Українки» вручили
Завідуючій відділу обслуговування користувачів КЗ «Гадяцька публічна бібліотека ім..
Лесі Українки» Лесі Кваші
Провідному бібліотекарю КЗ «Гадяцька публічна бібліотека ім..Лесі Українки» Лесі Шкрьобі
Бібліотекарю І категорії відділу обслуговування користувачів КЗ «Гадяцька публічна бібліотека ім..Лесі Українки» Ірині Мусієнко
Бібліотекарю І категорії відділу обслуговування користувачів КЗ «Гадяцька публічна бібліотека ім..Лесі Українки» Аллі Божко
Бібліотекарю І категорії відділу обслуговування користувачів КЗ «Гадяцька публічна бібліотека ім..Лесі Українки» Олені Руденко
Провідному методисту КЗ «Гадяцька публічна бібліотека ім..Лесі Українки» Вікторії Донос
Бібліографу КЗ «Гадяцька публічна бібліотека ім..Лесі Українки» Людмилі Руденко
Завідуючій інтернет-центру КЗ «Гадяцька публічна бібліотека ім..Лесі Українки» Катерині Козі; Інженер-програмісту КЗ «Гадяцька публічна бібліотека ім..Лесі Українки» Ілоні Бакало
Прибиральниці службових приміщень КЗ «Гадяцька публічна бібліотека ім..Лесі Українки» Вірі Купці
Нагадаємо, як зазначено в рубриці «Історичний календар» Українського інституту національної пам’яті, Михайло Драгоманов народився у місті Гадяч на Полтавщині і походив із родини дрібних дворян,
нащадків козацької старшини, де сповідували ліберальні погляди. Його сестра – письменниця Олена Пчілка, мати Лесі Українки. Навчався і працював у Київському університеті. Один із організаторів «Старої громади» в Києві. Палкий патріот, знавець української й світової культури (знав п’ять європейських мов). Лідер передової суспільно-політичної думки в Україні після смерті Тараса Шевченка. Вважав, що здобувши самостійність, українці займуть достойне місце серед народів світу. Бо відсутність незалежності «є головною причиною тієї хвороби, котра під’їдає всі зусилля українського народу». У 1875-му звільнений за політичну неблагонадійність (за доносом русофіла Михайла Юзефовича, одного з ініціаторів «Емського указу»), емігрував до Швейцарії. Створив осередок української еміграції в Женеві, заснував безцензурну друкарню. «Українцям лишається йти своєю дорогою і працювати, працювати й працювати для свого народу, сподіваючись тільки на свої сили, не звертаючи занадто великої уваги на сторонніх воронів – ні на тих, що каркають безглуздими циркулярами, ні на тих, які думають збити їх із природної і чітко обдуманої дороги вдаваними солов’їними піснями», – писав Михайло Драгоманов на чужині. Пізніше викладав у Софійському університеті.Зіграв важливу роль у творенні першого українського політичного проєкту – Русько-Української радикальної партії (1890). Вважав себе соціалістом, однак визнавав пріоритет свободи особистості над класовими і національними інтересами. Критично сприймав марксизм і рішуче заперечував терористичні методи російських народників, вважаючи, що «чиста справа потребує чистих рук». Помер 2 липня 1895 у Софії (Болгарія).
“БМ”
Запис У Гадячі до 160-річчя від дня заснування книгозбірні відкрили пам’ятну дошку та нагородили кращих працівників спершу з'явиться на Bazarmedia.
