Цими вихідними «космічний фільм» знімали у мікрорайоні «Половки», а саме у провулку Космічний. Така ідея з’явилася у київської художниці. Чому саме наше місто потрапило у цю «хвилю зйомок» знає наша знімальна група. Готова? Іди! Екшн у мікрорайоні Половки. Мешканці здивовані: що відбувається? У дворі — космонавт. Досліджує двір, будинки, підходить до місцевих і навіть вдається до дитячих забав. Наталія, мешканка мікрорайону Половки: Щось знімають, а що? -Як ви вважаєте, що тут можна знімати? -Ну майданчик дитячий так? Чи що? Антон, мешканець мікрорайону Половки: Бачив рекламки. Знімаємо кіно у вашому районі. У нашому місті проходять зйомки фільму. Художниця із Києва приїхала сюди, щоб спілкуватися із мешканцями Космічного провулку про їх спогади, мрії та їх життя. Дар’я Пугачова, художниця: Саме така ідея перша. Взагалі я працюю з перфоменсом, з відео. У Полтаві вперше роблю проект, виграла грант від галереї «JUMP» на реалізацію цього проекту. Називається «Мікрокосмос». Я досліджую пострадянський двір, як певну модель Всесвіту. На космічну ідею — сорок тисяч гривень.
У травні цьогоріч з’явилася ідея — зняти документальний проект, два місяці підготовки сценарію — і от перші зйомки і спілкування з місцевими. Дар’я Пугачова, художниця: Моє дитинство проходило так само, як у мешканців цього району. В мене був випадок, коли я повернулася у свій двір там через 10-15 років і побачила, що люди, яких я знала тоді, їм там було по 10-12, зараз вони виросли, але сидять на тій самій лавочці, тобто, в них у житті нічого не змінилося. І я подумала чому у когось щось змінюється, а у когось ні? Ці думки й надихнули на створення такого проекту. На провулок Космічний натрапила Дар’я випадково, зрозуміла — це воно! Ділиться навіть ексклюзивом — де була перша локація зйомок. Ось тут, на цій платформі. -Що ви тут робили? -Знімали сцену, спочатку як я тут лежу на цій платформі в образі космонавта і ми знімали дроном, який прилітає, ніби з космосу в цей двір. Ось у цьому шоломі ходити більше 10-ти хвилин неможливо, говорить художниця. Привезли його з Харкова. — А, до речі, тяжке? -Так. -Скільки кілограм десь? -Я не знаю скільки, але це не дуже зручно так ходити. -І дихати так? -Так, я періодично його знімаю. А для цієї пані — Жанни Бабаєвої головний атрибут на зйомці фільму — камера. Вона тут оператор. Говорить: реакції людей різні, звідси й казуси. Жанна Бабаєва, режисер кінопроекту: Був момент, коли на нас накричав дідусь, я знімала Дашу, йшла за нею ось так із камерою і зняла випадково, як він взяв її за «шкірки», типу йди сюди і ми трішки злякалися. До речі, цей момент він піде у фільм? -Цікаве питання. Я думаю, що піде, бо це цікава реакція. Прем’єра фільму відбудеться вже у новому році в лютому, він буде короткометражним.
