У селі Коломацьке Полтавського району демонтували пам’ятник болгарському комуністу-соратнику Сталіна

У селі Коломацьке Полтавського району на вимогу Полтавського офісу Інституту нацпам’яті демонтували пам’ятник співробітнику НКВС СРСР, соратнику Сталіна і члену Центрального Комітету Болгарської Комуністичної партії Цвятко Колеву Родойнову. Також незабаром публічний простір Коломацької сільської ради буде очищено й від погруддя Дмитру Благоєву – засновнику Комуністичної партії Болгарії, соратнику Леніна й одному з фундаторів Комуністичного Інтернаціоналу. Про це повідомив регіональний представник Українського інституту національної пам’яті в Полтавській області Олег Пустовгар.
Джерело: Полтавський офіс УІНП

«Символи комуністичного режиму активно використовувалися державою-окупантом протягом усіх років російсько-української війни, починаючи з 2014 року. Диктатор держави-терориста Путін йде шляхом Леніна-Сталіна. Комуносимволіку росіяни застосовують задля штучної дестабілізації обстановки в Україні, виправдання окупації Криму, Донбасу, Херсонської області, позбавлення там населення права на демократичне врядування. Путінці на тимчасово окупованих територіях унеможливили дію Конституції України, утримують і катують заручників. У телевізійних виступах про оголошення так званої «спеціальної воєнної операції в Україні», а насправді повномасштабного окупаційного вторгнення путін висловив низку брехливих тез про процес декомунізації в Україні. Відтак, голови громад на Полтавщині мають збагнути, що навіть найменші спроби саботажу декомунізаційного закону можуть сприйматися у суспільстві як підігрування ворогу», - прокоментував подію Пустовгар.

У офіційних листах до голови Коломацької сільської ради Почечуна Інститут нацпам’яті надав роз’яснення щодо необхідності демонтажу цих пам’ятників. У документі за підписом заступника голови УІНП Володимира Тиліщака наголошено, що відповідно до п. 3 частини першої ст. 1 декомунізаційного Закону до радянських органів державної безпеки віднесені Народний комісаріат внутрішніх справ, Народний комісаріат державної безпеки, Комітет державної безпеки, їхні територіальні, функціональні, структурні підрозділи, а також безпосередньо підпорядковані цим органам бойові загони, охорона (варта), війська або спеціальні частини. Відповідно до пп. «ґ» та «д» п. 4 частини першої ст. 1 Закону, до символіки комуністичного тоталітарного режиму віднесено пам’ятники, присвячені особам, які обіймали керівні посади в комуністичній партії. «Пам’ятники та пам’ятні знаки присвячені Д. Благоєву та Ц. Радойнову мають бути демонтовані, оскільки присвячені особам, які пов’язані з діяльністю комуністичної партії, а Радойнов був працівником радянських органів державної безпеки. Слід взяти до уваги, що у Болгарії пам’ятник Радойнову знаходиться у Музеї соціалістичного мистецтва (музей, де зібрано експонати епохи комуністичного правління у Болгарії), а стадіон Радойнова у м. Казанлик перейменовано на «Севтополіс», - підкреслено у листі УІНП.
[pdf-embedder url="https://np.pl.ua/wp-content/uploads/2022/05/Bolharski-komuniaky-Kolomatsbka-OTH.pdf" title="Болгарські комуняки-Коломацбка ОТГ"]

Довідка від Інституту нацпам’яті: Дмитро Благоєв Ніколов (1856 – 1924) – засновник Комуністичної партії Болгарії, один з засновників Комуністичного Інтернаціоналу (ІІІ Інтернаціонал). Комінтерн (Комуністичний інтернаціонал) було засновано у 1919 році за ініціативи В. Леніна. Офіційно метою діяльності Комінтерну була організація «світової пролетарської революції», яка мала призвести до встановлення у країнах світу комуністичних режимів. Члени Комінтерну в інтересах СРСР проводили шпигунську, диверсійну та терористичну діяльність у країнах Заходу. Починаючи з середини 1920-х років Комінтерн використовувався керівництвом СРСР та ВКП (б) для впливу на політику комуністичних партій країн світу та здійснення їх так званої «більшовизації». Зокрема, після 1927 року через Комінтерн керівництво ВКП (б) реалізовувало політику підпорядкування діяльності існуючих на той момент комуністичних партій інтересам Радянського Союзу. Було проголошено наявність зобов’язань «пролетарів всіх країн» перед комуністичним режимом у СРСР («диктатурою пролетаріату в СРСР»). Формально статутним керівним органом Комінтерну був Світовий конгрес Комінтерну, але фактично діяльність Комінтерну координувалася та забезпечувалася радянськими органами державної безпеки – Об’єднаним державним політичним управлінням, а пізніше так званим Іноземним відділом Народного комісаріату внутрішніх справ. Фінансування діяльності Комінтерну, а також підтримка та утворення через Комінтерн нових комуністичних партій у країнах світу здійснювалися за рахунок бюджету СРСР. Керівництво та співробітники апарату Комінтерну обиралися чи призначалися виключно за згодою керівництва ВКП (б).