У Полтавській області оголосили конкурс на створення ескізу поштової марки воєнного часу "Гадяцьке сафарі", передає Гадяч.City. Хто повідомляє: начальник Полтавської ОВА Дмитро Лунін на своєму телеграм-каналі. В чому суть Конкурсні роботи мають продемонструвати потужну роль Полтавщини в захисті країни та зміцненні незалежності нашої держави. – Разом з Олександром Біленьким і Полтавською філією АТ "Укрпошта" розпочинаємо конкурс на ескіз поштової марки "Гадяцьке сафарі". Збір конкурсних робіт триватиме до 7 серпня включно. надіслати ескіз можна за цим посиланням. Найкращі ескізи представимо на народне голосування, яке і визначить переможця, – розповідає Дмитро Лунін Окрім марок в області планують випуск поштових конвертів і карток. Вимоги до конкурсних робіт: не порушувати морально-етичні норми; робота повинна бути малюнком або графічним макетом із візуалізацією в електронному вигляді у форматі JPEG, 300 dpi; кількість робіт від одного учасника не обмежена; використання в ескізах фотоматеріалів, тематичних зображень не має порушувати авторські права сторонніх людей;
надсилаючи на конкурс свої напрацювання, учасник погоджується, що у разі перемоги він підпише авторський договір на передачу виключних майнових авторських прав на твір. Поштова марка "Гадяцьке сафарі" для Полтавської області створюється за проєктом "Власна марка". А що було раніше На початку повномасштабного вторгнення на півночі Полтавщини неподалік Гадяча просувалися колони російських військових. Це була танкова Кантемирівська дивізія РФ. Їх українські військові знищили. Нападників, які втекли та переховувалися в лісах, почали шукати військові спільно з місцевими мисливцями. Полювання отримало назву "Гадяцьке сафарі". Про те, як все відбувалося, Суспільному розказали його учасники Олексій Матюшенко, Тарас Солдатов та Владислав Червень. Про повномасштабне вторгнення троє українців – Олексій Матюшенко, Тарас Солдатов та Владислав Червень – дізналися о 5.00 24 лютого. Того ж дня пішли до військкомату, аби приєднатися до територіальної оборони. Надалі вони стали основою "Гадяцького сафарі", розповів його учасник Владислав Червень. – Воно в нас все починалося із Спілки учасників ветеранів АТО,
ООС. І учасники цієї спілки і стали першими бійцями тероборони, які отримали зброю і вступили до лав тероборони і почали захист нашого району, – каже Владислав Червень. Коли стало зрозуміло, що саме в напрямку Гадяцької громади у перші тижні повномасштабної війни рухається російська техніка, почали робити блокпости та фортифікаційні споруди, говорить Олексій Матюшенко. – Розуміли, що це не просто їдуть КАМАЗи з солдатами, а це страшні колони техніки, починаючи там від 100 до 300 одиниць, які рухаються в цьому напрямку. Ми розуміли, що звичайний блокпост - це максимум 10 хвилин, що він може зробити. Але далі потрібно завдавати удару. Почали готуватися і мисливці, і браконьєри, і лісники, і всі, хто тільки міг, – додав Олексій Матюшенко. До "Гадяцького сафарі" почали долучатися місцеві, які хотіли обороняти свою територію, розповів Тарас Солдатов. – У нас людей стояло біля Спілки учасників АТО направо і наліво. Просто до кілометра черги стояли просто записатися в територіальну оборону, отримати зброю і захищати свою Гадяччину. То у нас всі згуртувались. Не важливо було,
чи це мисливці, чи браконьєри, чи простий народ, це всі. Оце гуртувалися, і всі вистежували, всі долучились до "Гадяцького сафарі". Тарас Солдатов розповів, що термін "Гадяцьке сафарі" придумав його товариш із Миргорода. – Він сам із Донецької області. Він каже: "У вас таке, як "гадяцьке сафарі" Кажу: "Так!" І цей термін пішов, хтось написав в Facebook, і воно так пішло-пішло. І почали вже телефонувати там із Вінниці, зі Львова мої побратими і говорити: "У вас "гадяцьке сафарі"? У вас правда отак? Може, і ми приїдемо?, - розповів Тарас Солдатов За словами Олексія Матюшенка, на потреби українським військовим вдалося забрати у росіян 16 одиниць техніки, а розбито було 20 одиниць. Інша – відійшла. – Головна була мета – не пропустити на Гадяч. Тому, що далі це Гадяч, далі це напрямок на Полтаву, який відкривається. І близько колона була, яка взагалі там до 200 одиниць техніки, яка перебувала на цій території, яка пішла через Мартинівку на Бобрик. Тобто кожен взяв на себе ділянку відповідальності, і ми все це координували. Був такий великий координаційний штаб,
куди входили всі люди, яким не байдуже і які займалися цим процесом, – каже Олексій Матюшенко. Першим полоненим, якого вдалося взяти в полон на Гадяччині, був строковик Кантемирівської дивізії 2001 року народження, розповідає Владислав Червень. – Він сам із Волгограду (територія росії – ред.). Зв’язали його із мамою, він поспілкувався, почув голос, поплакав, розплакався. Ніхто його не ображав. Нагодували, напоїли. Казав, що його змушували сюди їхати. Йому залишалося служити ще, мабуть, пів року, і змусили їх підписати контракти, – говорить Владислав Червень. Зі спаленої ворожої техніки, яку вдалося забрати, хочуть створити музей. Це поки що три танки. Але бійці кажуть, що ще є багато цікавих експонатів, які покажуть пізніше. Вся ця техніка була розбита завдяки безпілотнику, говорить Тарас Солдатов. – У нас ще такий є вислів – "завдяки святому Байрактару". І ми його на Гадяччині називаємо "святий Байрактар, – каже учасник "Гадяцького сафарі". "Гадяцьке сафарі": на Полтавщині мисливці відібрали в окупантів танки та зброю Гадячанин заплатить 50 тисяч гривень штрафу за те, що не здав трофейну російську зброю Одинадцять танків, дві бронемашини та 54 гранатометів: на Полтавщині у місцевих вилучили зброю
