Про це кореспондентові Укрінформу повідомив директор заповідника «Більськ» Ігор Корост.
«На території Котелевської територіальної громади тривають археологічні розкопки. Нині експедиція Історико-культурного заповідника «Більськ» працює на нещодавно відритому поселенні Старий кар’єр. За цей час науковцям вдалося виявити і дослідити ряд господарських об’єктів скіфської доби. Але на особливу увагу заслуговують два зафіксовані житла епохи бронзи», - розповів директор заповідника.
За його словами, про дослідження житла №1, якому понад 3300 років, уже повідомлялося. А ось у житлі № 2 на археологів чекали непересічні знахідки. Йдеться про уламок кістяного псалія. Його датування попередньо визначається в межах ХІІІ–ХІІ ст. до н. е.
Читайте також: росіяни зруйнували археологічний об'єкт у захопленому Маріуполі
«Псалій має західне походження. Так само, до речі, як і виявлені бляшки, що слугували прикрасою для одягу. Бляшки було зафіксовано на вході в житло. Вони виготовлені з бронзи та, вірогідно, випадково втрачені власниками за нез’ясованих причин. Можливо, причиною цьому є пожежа,
яка знищила житло», - зазначив Корост.
За його словами, археологами чітко зафіксовано руйнацію об’єкта внаслідок спалення. Вдалося також визначити конструктивні особливості житла – розташування стовпових ям, облаштування даху.
Виявлені матеріали з поселення, серед них є і виразні фрагменти кераміки, вказують на тісні зв’язки населення сучасної Полтавської області в пізньому бронзовому віці з племенами Правобережної України, зазначив директор заповідника.
Читайте також: Археологи знайшли у печері на Тернопільщині фрагменти посуду XVII століття
Він додав, що культурно-хронологічна належність виявлених знахідок ще потребує додаткового вивчення, окремих консультацій. Роботи ж на поселенні планується продовжити й надалі. Одна з причин цьому – існуючий кар’єр, який загрожує збереженню пам’ятки та інформації з неї, підсумував Корост.
Як повідомлялося, скіфське городище поблизу села Більськ більшість істориків пов’язують із поселенням Гелон, описаним давньогрецьким істориком Геродотом. Археологічні дослідження об’єкта було започатковано в 1906 році відомим фахівцем у цій сфері Василем Городцовим.
