Минулої п’ятниці «Кременчуцький ТелеграфЪ» побував разом із працівниками регіонального ландшафтного парку (РЛП) «Кременчуцькі плавні» на польових дослідженнях. Науковці з’ясовували, як повінь впливає на флору та фауну заказника — адже такої великої води біорізноманіття наших плавнів ще не бачило. Олександр Саламатін, Надія Гальченко, Олег Максименко Спочатку вирушили до Чечелевого — зняти контрольні заміри води. Доїхати до місця, де зазвичай фахівці виходять на воду, неможливо. Сосни наполовину стоять у воді. Повінь у Кременчуці: що насправді сталося та коли це скінчиться Головна наукова співробітниця РЛП, кандидатка біологічних наук Надія Гальченко показує на місце, де ростуть дикі орхідеї — червонокнижна рослина, яку дуже рідко можна зустріти на території Кременчуцьких плавнів. У документи РПЛ занесені точні координати місць знаходження цієї квітки, її пильнують — бо рідкісна. Але тут — все затоплене водою. При тому, що в день, коли ми приїхали, вода вже відступила на кілька метрів. Тож чи виживе у цій точці червонокнижна рослина — буде відомо, коли вода відступить.
Надія Гальченко уважно вивчає біорізноманіття: те на що ми не звертаємо уваги під ногами, виявляється, має значення для досліджень. — Ось, наприклад, насіння хвилівника, занесене водою з островів, — ростиме тепер тут, — розповідає Надія Гальченко. — Тож ландшафт трохи зміниться. Буде багато очерету. Цій рослині повінь точно пішла на користь. Пані Надія показує нори польовок — невідомо, чи залишили вони їх. Поруч — сліди дикої кози. Ось тут лежала і їла дика коза — Подивіться, сліди кози розташовані трикутником. А ось і місце, де вона лежала, і під’їла стовбурець молодої сосни, — говорить науковиця. — Ймовірно, тваринам доводилося евакуюватися з островів через повінь. Кози та кабани вміють плавати, тож могли спокійно перебратися до лісу, у безпечне місце. Тим часом директор РЛП Олег Максименко разом з інспектором з охорони природно-заповідного фонду Олександром Саламатіним обстежують майже «штучні» озера, що утворилися в улоговинах лісу. Найбільше занепокоєння через повінь у них викликає риба. — Риба по заплавах потрапила у штучні озера. Але ми бачимо, що деінде вода вже висохла — і вона не зможе вибратися назад,
у глибокі місця. А зараз період нересту — якщо віднереститься — загине, говорить Олег Максименко. Приглядаємося уважніше — у великих «калюжах» і дійсно плавають риби. Поруч — кілька мертвих особин. — Цьому мальку десь рік — не встиг виплисти, — каже Олександр Саламатін. Проте бере з води до рук ще живу рибку та відносить ближче до великої води. Дорогою зустрічаємо диких фазанів. А ще були чепурки (чаплі) проте в кадр не потрапили Поруч із «озером» Олександр Саламатін знаходить браконьєрське кільце — такий собі трофей. Це кільце використовують для забороненої риболовлі. Інспектор Олександр Саламатін знайшов у лісі заборонене знаряддя лову риби Рівень, що був на піку повені у Кременчуцьких плавнях, — дійсно вражає. Станом на минулу п’ятницю вона відійшла на метрів 5-7. На «березі», де була вода, знаходимо покинуті яйця. Надія Гальченко каже — це яйце крижня. Річ у тому, що крижні, вони ж дикі качки, вже встигли відкласти яйця. А велика вода зрушила гнізда, разом із яйцями, на сушу. Яйце крижня — Так, качки встигли почати гніздування, проте думаю, що водоплавні птахи змогли врятувати переважну більшість пташенят,
— каже Надія Гальченко. Переїжджаємо до Старої Білецьківки — це теж територія регіонального парку Кременчуцькі плавні. Місцеві мешканці впізнають співробітників, адже тут постійно проводяться прибирання берегів. Велика вода дісталася і сюди. Рибалки сидять поруч один з одним із вудками, риба клює. Працюють Інспектор Олександр пильно дивиться — чи не порушують рибалки правил риболовлі. Спілкується із рибалками — питає, чи шершава вже луска в тарані. Якщо шершава — нерест розпочався. Рибалки в Старій Білецьківці Рибалки інспекції не злякалися — правил не порушують, самі спостерігають за повінню та обговорюють її наслідки. — Сподіваємося на позитив, — каже директор РЛП Олег Максименко. — Не думаю, повінь значно вплине на наше біорізноманіття. Але будемо спостерігати. Олег Максименко Науковці також відзначили, що повінь настала у відносно холодну погоду - як на квітень. Тому і нерест не встиг розпочатися на повну, та і яйця не всі почали висиджувати. Тому має бути все добре. До речі, у кілька минулих років популяція тварин, птахів та рослин значно збільшилася. Завдяки карантину та військовим обмеженням, які стосуються заборони виходити на річки. Тому мають надію, що біорізноманіттю повінь принесе мінімальні втрати.
