17 липня Кременчук попрощався із 22-річним українським військовим Ярославом Отроком. Він захищав Україну від російської агресії з травня 2019 року. Військову службу проходив за контрактом у в/ч А-3057. Був солдатом, сапером 1-го відділення інженерно-саперного взводу інженерно-саперної роти окремого загону спеціального призначення "Азов".
Про це повідомляє Цензор.НЕТ з посиланням на Кременчуцьку газету.
Загинув Ярослав 29 липня 2022 року під час перебування в полоні в Оленівці Донецької області.
"Воїн полку "Азов", куди вступив як виповнилось 18 років. Сапер, обороняв Маріуполь із першого дня повномасштабного вторгнення і аж до наказу про вихід з Азовсталі. На стільки юний вік не ставав на заваді в боротьбі Ярославу. До 2019 року як вступити в полк, він вже був активним учасником ЦК "Азов", Нацкорпусу, долучався до діяльності Пласту та був виховником у дитячому таборі "Азовець" З 2021 року був студентом політології КНУ ім Т. Шевченка" - пише кременчужанка Альона Душенко.
"Герой Ярослав Отрок не вмер - він лише відійшов у Вічність. Назвати тебе Яріком язик не повертається,
бо у свій юний вік ти дуже швидко став чоловіком, виконавши чин захисника Української Nації та землі до кінця... Ще будучи підлітком, у цьому світі напівбарв та напівтонів, ти вже чітко розрізняв, де зло, а де добро. Ледь не на рівні інстинктів ти розумів, що далі буде, а тому перемикатися - не варто. Ти без вагань проявляв свою активну громадянську проукраїнську позицію ділом, будучи ефективнішим за сотню всіляких там базік. Ще будучи по суті дитиною, ти своїм прикладом показував всіляким дорослим дядям та тьотям, як насправді треба газувати, відповідаючи образу та суті українського патріота та націоналіста. Ти без всілякого пафосу та офіціозу показував як треба любити Україну по-справжньому, без халтури... Ти не вмер, бо людина жива стільки, скільки ти лишаєшся в нашій пам'яті та наших думках", - написав Андрій Михайленко
Вдома на нашого захисника чекала мати.
