Біля Свято-Успенського кафедрального собору відспівували матросів Дмитра Семку та Богдана Бухтіярова, а також молодшого сержанта Віталія Дудку. Останню шану віддати Героям прийшли родичі, знайомі та побратими. Не висихають сльози в українських матерів та дружин. Полтава знову прощається з трьома своїми захисниками. На панахиду за загиблими воїнами до Свято-Успенського кафедрального собору прийшли рідні, побратими та близькі. В останню путь сьогодні проводжали 25-річного матроса Дмитра Семку. На війні хлопець був механіком-водієм-електриком відділення командно-штабної машини. 28 липня цього року він загинув на Донеччині. Родичі згадують, що почуття справедливості було у Дмитра загострене завжди. Роман Косяк, хрещений загиблого Дмитра Семки: Коли він заступився за людину, побачивши, що несправедливо звертаються, його порізали ножем, і він лежав у лікарні. Діму перший раз оминула смерть. Ще він потрапив у страшну аварію, його вирізали з машини. Теж врятували і його оминула смерть. Як бачимо, так сталося, що він віддав своє життя за нас, за рідну Україну, щоб нам жилося краще і всім діткам.
Щоб ми були вільні і незалежні від цієї сволоти. Прощалися сьогодні і з 27-річним матросом-розвідником Богданом Бухтіяровим. Із полеглим Дмитром Семкою вони служили в одній частині. І полягли в один день. — Загинув 28 липня 2023 року під час виконання бойового завдання в населеному пункті Урожайне Донецької області. Відспівували священики нині і 29-річного молодшого сержанта Віталія Дудку. Свою службу він проходив як командир бойової машини-командир відділення десантно-штурмової бригади. 30 липня цього року він загинув поблизу населеного пунку Берестове Луганської області. Віталій не був з тих, хто сидітиме в тилу, розповідає про нього кум Валентин. З початку повновномасштабного вторгнення він пішов на війну добровольцем. Валентин, кум загиблого Віталія Дудки: Брав найактивнішу участь у звільненні Харківської області. Був дуже сміливий, хоробрий, відважний, і став дуже сильним воїном, який впливав на хід подій, при цьому, не маючи досвіду. Весь досвід він отримував на полі бою. Поступово заслуговував повагу своїх побратимів своїми діями, своєю мужністю та хоробрістю. Поховали Віталія та Богдана на Затуринському кладовищі, а Дмитра — на центральному кладовищі у Полтаві.
