У Полтаві попрощалися з двома захисниками, які загинули у боротьбі за Україну. Біля Свято-Успенського кафедрального собору відспівували майстра-сержанта Олександра Артеменка та солдата Руслана Казакова. Останню шану віддати Героям прийшли родичі, знайомі та побратими. Біля Свято-Успенського кафедрального собору знову труни, накриті синьо-жовтим стягом. Полтава вкотре прощається із загиблими на війні героями. Відспівували сьогодні 55-річного майстра-сержанта Олександра Артеменка. Бойові завдання на передовій він виконував на посаді командира відділення самохідної артилерійської батареї. 16 серпня цього року його серце не витримало. Чоловік помер у лікарні села Червона Хвиля, що на Харківщині. Побратими Олександра згадують про нього з посмішкою. Адже, кажуть, командир вмів знаходити позитив навіть у найгірших ситуаціях. Петро Ямнич, побратим Олександра Артеменка: Людина не хотіла йти зі служби попри усі свої хвороби, травми. Він усе життя служив у різних структурах, і був, як у своїй тарілці. Це був мій командир взводу. Ми служили разом на Харківському напрямку.
Біля Куп’янська були останній час. Це був позитивний чоловік у будь-якій ситуації. Обстріли чи ні — завжди було ха-ха. Там така атмосфера у людей, зовсім інакша, ніж тут. Це людина, яка дійсно віддавала свій борг країні. Він це так називав. Олексій Бєльський, заступник командира артилерійського дивізіону: Сан Санич Артеменко фактично з перших днів захищав Україну на землях Харківщини. Він був командиром підрозділу аеророзвідки. За свою роботу він дуже багато знайшов цілей, які наша артилерія знищила, — це і танки, і бронемашини, і вантажівки з боєприпасами, і багато особового складу «друзів, які прийшли на нашу землю з миром». Він був дуже веселий. Оптиміст був шалений, неймовірний. Завжди усміхнений, на позитиві, як би важко не було. Прощалися сьогодні і з 48-річним солдатом Русланом Казаковим. Він був водієм відділення керованого мінування групи інженерного забезпечення. Служив боєць у Покровському та Краматорському районах Донеччини, а також у Сватівському районі Луганської області. Під час роботи на одній з бойових позицій воїн отримав вогнепальне поранення. — При виконанні бойового завдання в районі виконання завдань за призначенням отримав вогнепальне поранення. В результаті отриманих поранень помер 21 серпня 2023 року у Полтавській обласній лікарні ім. Скліфосовського. Поховали обох захисників на Затуринському кладовищі, що поблизу Полтави.
