Рівне

Страви, ремесла, традиції: яку культурну спадщину хочуть зберегти на Рівненщині

30 чер•Rivne Media

На Рівненщині громади подають на розгляд для визначення нематеріальної культурної спадщини свої пропозиції.

Як повідомляє голова обласної ради Андрій Карауш, серед запропонованих варіантів - восковий вінок, козатин (безрукавка, вишита бісером на оксамиті, елемент степанського весільного строю), печеня зі сходними млинцями і кльоцки від Степанської громади. А Малинська привезла на розгляд пироги з квасолею та чорницями, обрядову пшоняну кашу з маком, сходні млинці, пампухи та хліб з печі.

"Наш обласний центр народної творчості продовжує шукати те, що заслуговує на окреме пошанування і збереження. Написане вище розглянули у творчій лабораторії "Жива спадщина". Експерти погодилися, що деякі регіональні елементи заслуговують на увагу і попрацювати з ними треба, а далі – буде видно", - зазначає Карауш.

Свої пропозиції станом на червень 2024 року подали близько 20-ти громад області.

Щоб потрапити у перелік нематеріальної культурної спадщини, страва, ремесло або традиція мають бути самобутніми і неповторними. За два роки активної роботи до національного переліку нематеріальної культурної спадщини потрапили три елементи: традиція виготовлення та гри на дудці-викрутці, традиція наряджання могильних хрестів, традиція приготування голубців із млинцями по-радивилівськи.

У 2024-му спільно з управлінням культури і туризму Рівненської ОДА сформували та подали на ЮНЕСКО пакет документів по традиції виготовлення та гри на дудці-викрутці. Це історичний момент для області, наголосила очільниця центру народної творчості Ірина Рачковська.

Серед громад, які активізували свою роботу у збереженні спадщини для майбутніх поколінь – Вараська, Сарненська, Володимирецька, Тараканівська, Степанська, Дубровицька.

каша, Громада, Спадщина, Червень, рада

Читайте ще