Традиція прикрашати могили квітами бере початок ще з дохристиянських часів. В останні десятиліття традиція змінилась – замість живих квітів все частіше для цих потреб використовували штучні, виготовлені з пластику.
Кореспондент Район.Вараш поцікавився, які тенденції переважають на Зарічненщині зараз.
Штучні квіти мають очевидну перевагу: довговічність.
Самі ж продавці вказують на ще одну деталь – вартість.
Підприємиця Олена Святославівна розповідає: «Ми закуповуємо продукцію у Хмельницькому, а туди вона приїздить із Китаю На ринок зараз вийшли латексні квіти, проте вони коштують дорожче, аніж звичайні. До прикладу, одна гілочка таких коштує 80 гривень, а звичайних невеликих – 10-15 гривень. Купують також і стрічки. Хтось шовкові, а хтось атласні. Цьогоріч багато брали білих стрічок. За моїми спостереженнями, за останні роки ситуація кардинально не змінилась – люди як купували квіти, так і купують: хтось виділив собі умовну суму і на цю суму купує».
Проте за такою зручністю ховається екологічна катастрофа. Кладовища часто потопають у горах пластикових вінків і квітів,
які не утилізуються належно.
Але ж живі квіти – це не завжди короткотривала прикраса. Продавці помічають: зростає попит на багаторічні рослини, які висаджують біля могил.
Підприємиця Ганна Миколаївна зауважує, що від людей старшого віку доводиться чути, що нібито на могилах садити живі рослини не можна. За її спостереженнями, живі рослини купує переважно молодь. Здебільшого підшукують такі, які не потребуватимуть особливого догляду. Також часто купують хвойні декоративні рослини.
«Популярною серед наших жителів стала лаванда», – зауважує жінка, та додає, що, за її спостереженнями, на кладовищах все ще багато пластику.
«Чому так відбувається, складно сказати. Можливо ще люди не зовсім усвідомлюють, яку шкоду для довкілля несуть штучні квіти. Велика кількість населення обирає простіший шлях, адже живі квіти потрібно доглядати, поливати, а не кожен може собі дозволити відвідати кладовище у потрібний момент», – резюмує жінка.
Як до штучних квітів ставиться церква, запитуємо у священника Павла Дубінця.
«Що вам сказати? Бачимо, що їх з кожним роком все менше приносять на могили і це добре.
Менше цього різнобарв’я, менше й сміття навколо кладовищ. Прибирати до Великодня і прикрашати могили своїх рідних і близьких – давня і хороша традиція. Але, прикрашаючи їх, треба й міру знати. До того ж штучні квіти не зовсім підходять для цього. Чому? Та тому, що ніякої участі у посмертній долі померлого вони не мають. Це для нас, живих, вони викликають естетичну красу, а для померлої людини важлива молитва, скромне приношення до могили і постійна пам'ять про неї», – наголошує служитель церкви.
«Церква не проти того, що люди уквітчують могили, аби воно утіху людям приносило. Церква закликає міри дотримуватись, і утримувати весь час кладовища у чистоті й порядку, а не тільки перед Великоднем. Бо надмірне засмічування навіть барвистими квітами і вінками робить із місць останнього людського прихистку щось схоже на сміттєзвалище. Принаймні, така моя думка. Маймо виваженість в усьому, дотримуймось культури, особливо у таких скорботних місцях», – наголошує священник.
Як бачимо, жителі Зарічненщини не одностайні у виборі. Часто це залежить від віку, фінансових можливостей і особистих вподобань. Штучне все ще лідирує, проте вже помітно, що живих квітів на кладовищах з року у рік стає все більше.