У селі Невірків 14 травня пройшла урочиста церемонія відкриття та освячення меморіальних дощок, присвячених двом загиблим воїнам — Андрію Ткачуку та Тарасу Солов’ю Вони віддали своє життя за мирне небо, свободу та майбутнє України.
Меморіальні плити встановили на фасаді Невірківського ліцею — місця, де колись навчалися ці захисники України. Відтепер їхні імена та образи назавжди залишаться поруч із молодим поколінням, нагадуючи про їхній героїчний подвиг.
На церемонії були присутні рідні загиблих, керівництво громади, духовенство, учні й вчителі ліцею, а також мешканці села.
Почесне право відкриття меморіальних дошок надали рідним воїнів. Отець Роман Михайлишин настоятель Петропавлівського храму ПЦУ села Великі Межирічі освятив меморіальні плити та разом із громадою помолився за душі воїнів. Сільська голова Оксана Слободенюк висловила глибоку подяку матерям за виховання синів, а також поділилася словами вдячності дружинам і дітям за їхній подвиг. У цей день звучали спогади від рідних, близьких і колег про Андрія і Тараса.
Сестрички Златослава та Владислава Грабар — продекламували вірші про полеглих односельчан,
написані їхньою бабусею Неонілою Олевською
Ушанували пам’ять полеглих хвилиною мовчання та поклали квіти до меморіальних плит. Вшанували пам'ять і випускників закладу освіти, які загинули раніше — В’ячеслава Баюна, Ігоря Люшина, Михайла Ткачука, Юрія Поленчука, Василя Зварича, Сергія Тхорука й інших.
Андрій Євгенович Ткачук (народився 13 грудня 1978 року) — учень Невірківської школи (1986-1996). Один із наймолодших героїв, він був добрим сином, братом, другом і люблячим батьком двох доньок. Веселий, активний та патріотичний воїн із позивним «Смерека». З 6 червня 2022 року захищав Україну у складі 117 окремої механізованої бригади та 5 окремої танкової бригади, служив у найгарячіших точках фронту. Підірвався 1 квітня 2024 року під час виконання бойового завдання в районі Роботине Запорізької області через скидання дрону противника.
Тарас Святославович Соловей (народився 3 квітня 1969 року) — учень Невірківської школи (1976-1986). Багато років працював землевпорядником у селі. Він був справжнім патріотом, захисником, люблячим чоловіком, батьком і сином. З 24 січня 2023 року став на захист країни, проходив навчання за кордоном, служив у 117-ій важкій механізованій бригаді, мав звання навідника танку із позивним «Соловей». Помер 7 травня під час відпустки, залишивши дружину, сини, доньки та онуків.
Читайте також: У Великомежиріцькій громаді пройшли тренінги для підлітків та дорослих з розвитку ментального здоров'я