Уже не вперше на Рівненщині розгортається скандал щодо закриття так званих малокомплектних шкіл. Адже вже з 1 вересня 2025 року в Україні планується припинити державне фінансування шкіл, де навчається менше 45 учнів. З 1 вересня 2026 року планується припинити фінансування шкіл, де навчається менше 60 учнів. Це освітні заклади, здебільшого у селах, де навчається невелика кількість дітей. Такі заклади рекомендовано закрити, дітей довозити до нових освітніх установ автобусами. Або ж продовжувати утримувати школу та платити заробітну плату педагогам і працівникам з місцевого бюджету, не сподіваючись на державне забезпечення.Цього разу постало питання про закриття двох гімназій у Дубровицькій громаді. А це означає, що десятки дітей можуть бути змушені змінити школу, колектив і звичне середовище. Питання викликало бурхливу реакцію громади і стало предметом обговорення на сесії міської ради.
«Дайте нам шанс»
Ситуація найгостріше проявилася навколо Нивецької гімназії, де, за словами батьків, навчається 45 дітей — мінімальна кількість, дозволена законом для функціонування школи.
Відтак, формально освітній заклад ще може продовжити роботу. Але місцева влада має іншу думку: планується, що учнів з Нивецька переведуть до Трипутнянської гімназії, а з Крупового – до закладів у Дубровиці.
«Маємо бомбосховище, маємо стабільний викладацький склад. У Трипутнянську гімназію нашим дітям їхати по замінованій дорозі. У випадку повітряної тривоги згідно з інструкцією водій зобов’язаний зупинити автобус і висадити дітей… Ви уявляєте собі, яка це небезпека?» – емоційно апелював представник батьків Нивецької гімназії Вадим – «Дайте нам шанс. Ми ще маємо право працювати. Не відбирайте в дітей спокійне дитинство».
Окрім безпекових аспектів, батьки наголошують і на психологічній стороні – нова школа, новий колектив, інше середовище. Не кожна дитина легко адаптується до таких змін.
Освітній ресурс на межі
Водночас влада громади наполягає: зміни неминучі. Начальниця відділу освіти Дубровицької міської ради Ніна Стасюк відверто говорить про кадровий дефіцит і низький рівень освітнього процесу в малокомплектних школах:
«Один вчитель читає і хімію, і біологію, і фізику. Ми ж розуміємо, що це не є правильно. У класах сидить по 3-5 дітей. Так не має бути».
За її словами,
проблема охоплює не лише ці два навчальні заклади – на Дубровиччині таких шкіл більше десятка. І кожна з них перебуває на межі виживання. До прикладу, у Вилюнській школі навчається лише 60 дітей, і ситуація щороку ускладнюється.
Закон і бюджет – проти громади
Ситуацію коментує і міський голова Дубровиці Богдан Микульський Він визнає: позиція складна, адже з одного боку – закон, з іншого – люди:
«Ми дослухаємося до громади, дослухаємося до вчителів. Але давайте діяти по закону. Якщо менше 45 учнів, держава не фінансує школу. Всі витрати лягають на міський бюджет. А ми просто не в змозі утримувати такі школи».
Рішення, ухвалене депутатами міської ради, однозначне – школи реорганізують. Що фактично означає втрату юридичної незалежності для закладів та перехід до статусу філій інших гімназій. Фактично — це крок до закриття.
Освіта як лакмусовий папірець
Ситуація на Дубровиччині — не поодинока. В умовах воєнного часу, міграції населення та демографічного спаду сотні шкіл в Україні опинилися під загрозою закриття. Усе частіше громади змушені обирати між якістю освіти та базовим правом дітей вчитися поблизу дому.
Нинішній конфлікт на Поліссі лише вкотре демонструє: без якісного діалогу між громадою, освітянами та місцевою владою реформа освіти обертається не покращенням, а болем і страхом. Батьки бояться втратити звичний уклад, діти — друзів, а вчителі — роботу. І поки держава декларує необхідність «оптимізації», села борються за кожну шкільну парту, як за частину своєї душі.
Усі сподівання — на те, що перехідний період не стане катастрофою ні для дітей, ні для освітян. А процес реорганізації буде не формальним, а продуманим, виваженим і справедливим. Бо кожен навчальний день — це майбутнє. І воно не має бути зруйноване через сухі цифри у бюджетних таблицях.
До слова, нещодавно ми писали про те, чому випускникам загальноосвітніх закладів рекомендують звернутися до професійної освіти. А також розповідали скільки коштує навчання в закладах вищої освіти Рівненщини.
