Костел святих апостолів Петра і Павла у Здолбунові, що на Рівненщині, відтворили у цифровому форматі.
Про це Район.Культура повідомили творці проєкту – громадська організація «Центр сталих ініціатив».
Вони зазначили, що хотіли зробити архітектурну пам'ятку доступною для ширшого кола людей.
«Такі моделі — це не тільки про збереження, а й про відкриття спадщини для нових поколінь. Костел, зведений у 1908 році на пожертви місцевої громади, пройшов складну історію — від перетворення на меблевий магазин за радянських часів до повернення вірянам у 1990-х. Зовсім скоро ми надрукуємо мінімодель костелу, яку зможуть досліджувати руками відвідувачі Здолбунівського краєзнавчого музею, в тому числі і люди з порушенням зору», – йдеться у дописі.
Як повідомили у «Центрі сталих ініціатив», римо-католицький костел святих апостолів Петра і Павла був побудований 1908 року. Католицька громада Здолбунова на початку ХХ століття наполегливо добивалася дозволу спорудити костел, оскільки добиратися на службу Божу доводилося за десяток кілометрів, аж у село Тайкури, неподалік від Рівного.
Російський імператор Микола II 17 квітня 1905 року видав указ про віротерпимість, таким чином здолбунівські римо-католики отримали дозвіл на зведення мурованого храму. На відміну від православних церков, на будівництво яких влада виділяла певні кошти, віряни латинського обряду звели костел на власні пожертви.
«За традицією у християн західного обряду спочатку споруджують каплицю, розраховану на незначну кількість вірян. І, звісно, в каплиці нема ні дзвонів, ні органу. Обов’язковим елементом при будівництві каплиці є лятарня – невеличка вежа у формі ліхтарика. Нею увінчали споруду костелу у 1908 році. У лятарні був невеличкий дзвоник – сигнатурка, яка скликала вірних на службу Божу. Будівництво тривало. У тому ж році у Свято-Петро-Павлівському костелі почались богослужіння», – зазначили творці проєкту.
Спочатку костел не мав висотного готичного шпилю, його добудували у середині 1920 років. За легендою, ймовірною причиною будівництва шпилю стала православна Свято-Успенська церква, розташована навпроти костелу, хрести на банях якої були вищими ніж хрест на костелі.
Станом на 1920 рік у Здолбунові було зафіксовано 3696 римо-католиків.
Зведення костелу значно пожвавило життя жителів молодого міста (Здолбунів отримав статус міста лише 1903 року, до того часу це було невеличке село, – прим.)
Упродовж часу свого існування костел зазнавав перебудови. Він діяв безперервно до 1945 року, нерегулярно – до 1959 року.
У 1960 році радянська влада відкрила в його приміщенні меблевий магазин, до фасадної стіни добудували торговий павільйон. Після закриття костелу віряни таємно збиралися у квартирі на вулиці Приходька (нині Василя Жука), куди приїздив ксьондз отець Серафим Кашуба
Після розпаду СРСР і здобуття Україною незалежності парафіянам повернули костел для здійснення богослужінь. Перша служба у відновленому храмі відбулась 24 грудня 1992 року.
Довідково: модель костелу створили в межах проєкту «Лабораторії культурних експериментів «Відчуй Здолбунів» за підтримки Українського культурного фонду та Благодійного Фонду «МХП-Громаді».
